1.2. Унітарна держава
Термін "унітарна держава" походить від латинського слова "unus", що перекладається як один, єдиний. «Унітарна держава - цілісна централізована держава, адміністративно-територіальні одиниці якої не мають статусу державних утворень, не мають суверенітету» [14, с.157].
Лише деякі дуже дрібні держави, переважно острови в Океанії, Карибському басейні, не поділяються на адміністративно-територіальні одиниці (Науру в Океанії, Бахрейн в Азії, Мальта в Середземному морі, Аруба в Карибському басейні, Монако в Європі та ін.) . Унітарна держава, як правило, більш централізована форма державного устрою порівняно з федерацією, де державну владу мають і її суб'єкти.
Унітарні держави у свою чергу поділяються на прості та складні. Проста унітарна держава складається лише з адміністративно-територіальних одиниць (Польща, Таїланд, Алжир, Колумбія, Вануату та ін.), складна має у своєму складі одну або декілька автономних утворень (Данія, Китай, Україна, Нікарагуа та ін.). Складні унітарні держави прийнято вважати перехідною формою до федерації.
Унітарна форма державного устрою має місце у більшості сучасних держав. Вона характеризується єдиною структурою державного апарату по всій території країни. Парламент, глава держави, уряд розповсюджують свою юрисдикцію на територію всієї країни. Їхня компетенція (функціональна, предметна, територіальна) ні юридично, ні фактично не обмежується повноваженнями будь-яких місцевих органів.
Усі адміністративно-територіальні одиниці мають однаковий юридичний статус і рівне положення стосовно центральних органів. Вони можуть матиу своїй основі юридичні акти, що визначають та закріплюють їх правове становище (наприклад, статути). Адміністративно-територіальні одиниці не можуть мати будь-якої політичної самостійності.
Населення унітарної держави має єдину державну належність. Жодні адміністративно-територіальні утворення власного громадянства не мають. Для унітарної держави характерною є єдина система права. Її основу утворює єдина конституція - основний закон, норми якого застосовуються на всій території країни без будь-яких вилучень та обмежень. Також діє єдина судова система, яка здійснює правосуддя на території всієї країни, керуючись загальними для всіх державних утворень нормами матеріального та процесуального права. Судові органи, як і всі інші правоохоронні органи, є ланки єдиної централізованої системи [15, с.27].
В унітарній державі використовується одноканальна система податків. Як правило, податки надходять до центру, а звідти вже розподіляються у різні регіони. Таким чином, в унітарній державі здійснюється централізація всього державного апарату та вводиться прямий чи опосередкований контроль над місцевими органами влади.