Чи зможе Україна конкурувати Історія інновацій у царській, радянській та сучасній Україні,
Онлайн книга «Чи зможе Україна конкурувати? Історія інновацій у царській, радянській та сучасній Україні»
Проте за кілька років щодо приватних підприємств почалося закручування гайок. Положення Лосєва виявилося сумнівним подвійно: колишній дворянин, до того ж активно залучений до «буржуазної непманської економічної діяльності». Він постарався «піти у тінь». Якийсь час працював кур'єром у радіоінституті № 9 (згодом «Позитрон»), жив там же, під горищними сходами. Але продовжував займатись дослідженнями, і співробітники інституту з розумінням ставилися до Лосєва.
Чи можна вважати, що саме Лосєв винайшов транзистор? Це було б не зовсім коректно, оскільки роботи Лосєва мали прикладний характер, він нічого не знав про фізичну теорію, що обґрунтовує принцип дії транзистора, хоча й мав дивовижну інтуїцію. Він не міг у повному обсязі пояснити те, що він зробив, – такі пояснення з'являться набагато пізніше. Для руху вперед Лосєву була необхідна допомога фізиків-теоретиків та безпечне місце для проведення досліджень та розробок, де він міг би повністю протестувати свої ідеї та вдосконалити їх. Однак справдитися цьому не судилося з низки причин.
Де Лосєв міг би знайти підтримуюче середовище, яке було йому необхідне? На Заході двома найбільш можливими варіантами були б приватна компанія чи наукова лабораторія, можливо, в якомусь університеті. Лосєва обидві ці можливості були недоступні. Він більше не міг продавати свої радіоприймачі, до 1930-х років у Радянському Союзі вже не існувало приватного промислового сектора. Авторськісвідчення (часто звані «патентами»), які Лосєв отримав у СРСР на свої винаходи, не забезпечували йому монопольного права з погляду їхнього можливого комерційного використання. Фактично інновації Лосєва належали державі, а вона їх не впроваджувала.