Чому в Японії 30% чоловіків залишаються незайманими
Сучасна Японія далека від стереотипних уявлень про східну цнотливість. У Токіо майже в будь-якому супермаркеті є окрема стійка з еротичними коміксами хентай, а у книгарнях порнографічна література займає цілі поверхи. Читати хентай не вважається соромним, і багато хто робить це прямо в метро. Навіть у графічних романах із цілком серйозними сюжетами часто зустрічаються сцени легкої еротики. Європейці взагалі схильні навіть дорікати острівним жителям у розбещеності: проституція в цій країні - цілком звичайне явище, багато хто користується послугами куртизанок.
Покоління незайманих
«У мене ніколи не було дівчини, – зізнається 41-річний Такасі Сакаї, – Не те, щоб мене зовсім не цікавили жінки, зовсім ні. Я захоплююсь ними. Але я просто не знаю, як до них підступитись». Історія Такасі – не курйоз. Проблема у спілкуванні з дівчатами стає перепоною для багатьох японців. Невинність для таких, як він – не свідома відмова від сексуальних стосунків, а скоріше невпевненість, доведена до остраху. «Вони потай мріють про романтичні стосунки, але через відсутність досвіду спілкування з протилежною статтю їхній образ жінки, як правило, дуже ідеалізований і далекий від реальності», – каже Синздо Сакатсуме, працівник організації «Білі руки», яка допомагає таким, як Такасі, налагодити особисте життя. Відсутність постійної партнерки не завжди означає відмову від сексуального задоволення в принципі – в Інтернеті завжди можна знайти еротичні матеріали. Це виявляється простіше та доступніше, ніж завести реальний роман.
Секс, сором та самооцінка
Японська культура відома своїм лояльним ставленням до сексуальних задоволень та демонстрації оголеного тіла, але вВодночас висуває високі вимоги до поведінки людини та її статусу. Антрополог Рут Бенедикт ще в середині XX століття зауважила, що головним регулюючим фактором у японців, на відміну від європейців, є сором. Помилки, незручність, прояв слабкості викликають у японців сильнішу реакцію, ніж у європейців. Результатом жорстких вимог себе часто стає занижена самооцінка, невпевненість, самоїдство. Страх помилки змушує задуматися: «Чи варто мені взагалі щось робити?»
Багато в чому поширення ярамісо пов'язане із внутрішніми проблемами Японії. «Економіка країни останні дванадцять років перебуває в стагнації, – каже Йоко Ітамото, маркетинговий аналітик. – Число пенсіонерів зростає, і це створює велике навантаження на працюючих. Знайти хорошу роботу і мати можливість утримувати сім'ю стає дедалі важче. Дохід і статус тісно пов'язані із самооцінкою. Тільки якщо ти успішний і забезпечений, ти маєш право ставитись до себе з повагою».
Активне проникнення до Японії стандартів масової культури призвело до ще сильнішого перекосу в самооцінці японців: сьогодні близько 38% з них зізнаються, що незадоволені своєю внешностью2. «Неймовірно високі вимоги до себе, уявні стандарти, яким вкрай складно відповідати, страх, що інші дізнаються про нашу неспроможність, – всі ці проблеми створили ситуацію, за якої багато японців просто не наважуються ризикувати, – пояснює Синздо Сакатсуме, – І все це в зрештою позначається на лібідо. Сексуальна апатія – це прямий наслідок втраченості, фрустрації».
"Я знаю, що жінки - не прибульці з іншої планети"
Декілька років тому в Японії стали з'являтися спеціальні курси, які пропонують заняття з «женознавства». Зокрема, учасниківзнайомлять із особливостями жіночого тіла вельми оригінальним способом – за допомогою малювання оголеної натури. Організацією зустрічей займається товариство Virgin Academia (Академія незайманих). Більшість відвідувачів курсів – гетеросексуальні чоловіки. Багатьом із них далеко за тридцять. «До нас приходять люди, які вже відбулися, яких турбує, що в їхньому житті не вистачає теплоти відносин, їм не вдається завести сім'ю, – розповідають співробітники Академії. – На наших уроках ми намагаємося допомогти їм переступити через власну скутість та невпевненість».
Для багатьох малювання виявляється найприйнятнішим і найбезпечнішим способом вийти із сексуальної ізоляції. Адже колись сильний негативний досвід змусив їх відмовитися від нових спроб, і повернення до сексуального боку життя виявляється болючим. Для таких, як Такасі Сакаї, вже саме собою споглядання голої жінки на відстані кількох кроків – хвилююче переживання. «Я записався на курси минулої осені, і я був вражений тим, які прекрасні їхні тіла», – зізнається Сакаї. «Не знаю, як далеко я готовий іти, – додає він, – але я дозволяю собі не поспішати. Зрештою, тепер я знаю, що жінки не прибульці з іншої планети. А щодо сексу – може, колись дійде і до цього».