Цільові енергетичні показники та індикатори програм

Індикатори та показники – це аналітичний інструмент, який розрахований на основі базових статистичних даних. Вони орієнтовані опис зв'язків між різними сторонами певних видів діяльності. Індикатори та показники дають можливість аналізувати і розуміти причини змін, що відбуваються у часі в рамках видів діяльності, що розглядаються.

На національному та регіональному рівні енергетичні індикатори та показники дозволяють:

– визначити та контролювати реалізацію національних та міжнародних завдань у рамках програм з енергоефективності та зниження викидів CO2;

– оцінити вже виконані програми з енергоефективності;

– планувати дії у майбутньому, включаючи реалізацію науково-дослідних програм;

– отримати інформацію для моделі прогнозу споживання енергії та покращити якість прогнозів.

Вони також дають можливість порівняння між країнами, що є найважливішим елементом у рамках міжнародних переговорів щодо зміни клімату.

Для оцінки ефективності заходів, включених як у державну програму енергозбереження, так і в регіональні та муніципальні програми, використовується система цільових індикаторів та показників. Перелік інтегральних цільових індикаторів та показників державної програми та її підпрограм щодо окремих секторів економіки України наведено при розгляді основних положень Програми.

Інтегральним цільовим показником енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності для економіки України загалом є зниження енергоємності валового внутрішнього продукту (ВВП) на 13,5%, що в сукупності з іншими факторами дозволить забезпечити зниження енергоємності ВВП до 2020 року на 40%. Цільові індикатори енергозбереження визначають завданнясумарної економії основних енергетичних ресурсів у натуральному вираженні: природного газу, електроенергії, теплової енергії, нафти та нафтопереробки, а також річної економії первинної енергії та сумарного зниження викидів парникових газів.

Відповідно до Методики розрахунок цільових показників для регіональних програм проводиться на підставі індикаторів, наведених у додатку до неї за такими групами:

Група А –Загальні цільові показники в галузі енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності;

Група B– Цільові показники в галузі енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності, що відображають економію за окремими видами енергетичних ресурсів (розраховуються для фактичних та порівнянних умов);

Група C –Цільові показники в галузі енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності в бюджетному секторі;

Група D –Цільові показники в галузі енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності у житловому фонді;

Група E –Цільові показники в галузі енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності в системах комунальної інфраструктури (складається за можливості збору вихідних даних).

Розрахунок цільових показників для муніципальних програм здійснюється на підставі індикаторів, наведених у додатку до Методики, за такими групами:

Група А –Загальні цільові показники в галузі енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності;

Група B– Цільові показники в галузі енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності, що відображають економію за окремими видами енергетичних ресурсів (розраховуються для фактичних та порівнянних умов);

Група C –Цільовіпоказники в галузі енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності у бюджетному секторі;

Група D –Цільові показники в галузі енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності у житловому фонді;

Група E –Цільові показники в галузі енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності в системах комунальної інфраструктури;

Група F –Цільові показники в галузі енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності у транспортному комплексі.

Порядок розрахунку цільових показників за відповідними групами при розробці регіональних та муніципальних програм також визначено у додатках до Методики.

РОЗДІЛ 3

викиди парникових газів (СО2).

---