Нейроглія, будова, види, функції Нейроглія, або просто глія
Нейроглія, або просто глія – складний комплекс допоміжних клітин нервової тканини, загальний функціями та, частково, походженням (виняток – мікроглія).
Гліальні клітини становлять специфічне мікрооточення для нейронів, забезпечуючи умови для генерації та передачі нервових імпульсів, а також здійснюючи частину метаболічних процесів самого нейрона.
Нейроглія виконує опорну, трофічну, секреторну, розмежувальну та захисну функції.
Експресія гена SLC1A3, що виділяє глію Бергмана у мозочку. Сагітальний зріз мозку миші на 7-й постнатальний день; зображення з атласу GENSAT.
? Мікрогліальні клітини, хоч і входять у поняття глію, не є власне нервовою тканиною, оскільки мають мезодермальне походження. Вони являють собою дрібні відросткові клітини, розкидані по білій і сірій речовині мозку і здатні до фагоцитозу.
? Епендимальні клітини (деякі вчені виділяють їх із глії взагалі, деякі - включають до макроглії) вистилають шлуночки ЦНС. Мають на поверхні вії, за допомогою яких забезпечують струм рідини.
? Макроглія - похідна гліобластів, виконує опорну, розмежувальну, трофічну та секреторну функції.
? Олігодендроцити – локалізуються в ЦНС, забезпечують мієлінізацію аксонів.
? Шванновські клітини поширені за периферичною нервовою системою, забезпечують мієлінізацію аксонів, секретують нейротрофічні фактори.
? Клітини-сателіти, або радіальна глія – підтримують життєзабезпечення нейронів периферичної нервової системи, є субстратом для проростання нервових волокон.
? Астроцити, що є астроглією, виконують всі функції глії.
? Глія Бергмана,спеціалізовані астроцити мозочка, що формою повторюють радіальну глію.
В ембріогенезі гліоцити (крім мікрогліальних клітин) диференціюються з гліобластів, які мають два джерела – медулобласти нервової трубки та гангліобласти гангліозної пластинки. Обидва ці джерела на ранніх етапах утворилися із ектодерми.