Шифт об’єктив - особливості, переваги та недоліки
Шифт-об'єктив (від англійського «shift» - «зміщення») в основному використовується для зйомок об'єктів архітектури, міських пейзажів або натюрмортів без спотворень перспективи, де необхідно забезпечити паралельність ліній будівель і виключити перспективні спотворення, наприклад, стіни, що покосилися. Специфікою об'єктива є можливість позбавлення перспективних спотворень за рахунок зміщення оптичного блоку в площині, паралельній площині плівки або матриці. Зсув дозволяє фотографу змінювати координати зображення, що формується об'єктивом, по відношенню до сенсора камери, змінюючи таким чином ще й різкість кадру. У лінійці шифт-об'єктивів Canon і Nikon є об'єктиви з фокусними відстанями 24, 28, 35, 45 і 90 мм з ручним керуванням фокусуванням.

Для забезпечення паралельності ліній необхідно, щоб площина сенсора матриці була паралельною площині об'єкта, що знімається. При цьому не завжди об'єкт повністю потрапить до кадру. Якщо фотограф не має можливості відійти далі, щоб знімати на довгому фокусі, на допомогу приходить шифт-об'єктив. Під час зйомки камера з shift-об'єктивом розміщується таким чином, щоб оптична вісь об'єктива була горизонтальною. Якщо зйомка здійснюється з переміщенням блоку лінз знизу вгору, необхідно при переміщенні контролювати, щоб верхня частина об'єкта потрапила в кадр, і навпаки при переміщенні зверху вниз - нижня частина. Існують межі такого переміщення, обумовлені конструкцією об'єктива. Не завжди вдається позбутися спотворень. Наприклад, через висоти будов. Проте такий об'єктив дозволяє принаймні мінімізувати спотворення перспективи. Шифт-об'єктиви коштують дорожче, ніж звичайні ширококутні об'єктиви з такою самою фокусною відстанню, що викликано їх складнішою.конструкцією.



Об'єктив зі зсувом також можна використовувати для отримання цифрових панорам з використанням послідовності фотографій. Перевагою цього методу є сталість оптичного центру об'єктива, що дозволяє уникнути необхідності застосування панорамної головки для усунення похибки паралаксу на передньому плані. Ще однією перевагою є та обставина, що фінальний результуючий знімок матиме прямокутну перспективу вихідного об'єктива.