Венерини Черевики
Січень 2014 року
Незважаючи на інтерес, що з'явився останнім часом у квітникарів до Венериних Черевиків, на присадибних ділянках вони поки що зустрічаються вкрай рідко, що, на мій погляд, зовсім не справедливо по відношенню до цієї чудової рослини. Венерини Черевики під час цвітіння могли б прикрасити сади яскравими, великими квітками незвичайної форми, які не залишать байдужими ні господарів саду, ні їхнім гостям.
У моєму саду черевички ростуть близько 20 років. У колекції є 9 видів черевичків, як споконвічних мешканців наших українських лісів, так і представників американської та китайської флори.
Дельонки виходять з однією, двома або трьома нирками. Після 3-х років вирощування з рослини, посадженої з двома нирками, вийшло 2 ділянки з трьома нирками, 3 ділянки з двома нирками та 4 ділянки з однією ниркою. Більш дорослі кореневища вже переплітаються і ділити їх стає важче. Судячи з того, що на наступний після поділу черевики нормально цвітуть і розростаються, негативного впливу поділ на них не має.
При посадці кореневищ намагаюся не заглиблювати нирки - від основи нирки до рівня грунту має бути не більше 2-3 см. Так як черевички мають дуже високу зимостійкість, то ніякого підзимового укриття для них я не роблю.
Черевики добре почуваються у сусідстві з неагресивними папоротями, трилліумами, печіночницями, анемонами, аріземами, мініатюрними хостами. Лісові рослини, що квітнуть рано навесні: чубатки, кандики, галантуси, теж можуть рости поряд з черевичками і не заважати їм. Якщо хтось із членів нашого Клубу, прочитавши цю статтю, посадитьчеревички у своєму саду, то вони обов'язково порадують господарів своїм цвітінням. І повірте, квітуча куртина черевичків надовго залишиться у Вашій пам'яті теплим спогадом у холодні зимові вечори.