2.2. Грошові ринки
Відмінності грошових ринків від ринку капіталів за міжнародною термінологією полягають у тому, що операції перших проводяться терміном до одного року, тоді як рух капіталів здійснюється строком більше року (в Україні понад 180 днів).
Розрізняються національні та міжнародні грошові ринки. На національному грошовому ринку країни комерційні банки — власники національної валюти проводять розміщення депозитів у валюті своєї країни: наприклад, у Великій Британії банки проводять операції у фунтах стерлінгів, в Україні — розміщують та залучають кошти в рублях тощо.
На відміну від національних, на міжнародних ринках проводять операції у валютах, відмінних від національних валют. Наприклад, у Європі проводяться операції з розміщення доларів, які є грошовою одиницею США. Ці кошти звуться євродоларів. Якщо у Великій Британії банки проводять депозитні та інші операції в німецьких марках, можна говорити про існування грошового ринку євромарок.
В даний час у світі існує єдиний міжнародний грошовий ринок, де торгують коштами в основних валютах, що конвертуються —доларах США, німецьких марках, фунтах стерлінгів, японських ієнах, швейцарських франках, французьких франках та ін. Однак головною валютою, в якій відбувається до 90% депозитних операцій на міжнародних фінансових ринках є американський долар.
Наприклад, якщо німецький банк Dresdner Bank у Франкфурті-на-Майні укладає угоду з надання 1млн. доларів США англійському банку Midlend Bank, то це депозитна операція на грошовому ринку євродоларів.
На фінансовому ринку України також здійснюється торгівля міжбанківськими депозитами в іноземних валютах, головним чином, доларах США та німецьких марках. Однак тут є певнаОсобливість: переважна більшість українських комерційних банків на міжнародних грошових ринках є чистими кредиторами іноземних валют (net lenders). Вони можуть розміщувати валютні депозити в іноземних банках за кордоном, але залучати кошти у міжбанківські депозити можуть лише в Україні.
Ця ситуація пов'язана з тим, що операції із залучення та розміщення коштів мають різний рівень ризику: банк, який здійснює розміщення депозиту, ризикує значно більшою мірою, ніж банк, що залучає кошти. Україна розглядається на міжнародних валютних ринках як країна з підвищеним кредитним ризиком (політична, економічна нестабільність, величезна зовнішня заборгованість), центральні банки розвинутих країн нормативно обмежують рівень участі своїх банків в операціях з українськими комерційними банками, тому для останніх залучити валютні кошти західних банків у чисті депозити (без жодного страхового покриття) практично неможливо. українські банки можуть залучити міжбанківські валютні депозити лише один в одного.
Однак, у міру просування реформ та покращення економічної та політичної ситуації в Україні стан змінюється, і західні банки починають розміщувати валютні депозити в найбільш надійних українських банках.