5 найпоширеніших ментальних помилок, які відводять Вас від прийняття правильних рішень
Нам подобається думати, що ми є люди, які раціонально мислять, однак поспішаємо Вас засмутити. Ми всі мислимо нерозумно, ірраціонально.
Протягом тривалого часу дослідники та економісти вважали, що люди завжди приймають логічні, добре продумані рішення. Проте, за останні десятиліття вченими виявили широкий спектр ментальних помилок, які підірвали репутацію нашого мислення. Іноді ми здатні приймати правильні рішення, але здебільшого ми робимо дивний, ірраціональний вибір, з своїх емоцій.
Психологи та дослідники поведінки людини дуже люблять вивчати різні ментальні помилки. Їх існує дуже багато, і кожна з них має химерну назву на кшталт "ефект простого знаходження в полі зору" або "помилка наратива". Ми не вдаватимемося в наукові терміни розглядати всі ментальні помилки, а приділимо увагу лише тим, які найчастіше виявляються в нашому житті, і спробуємо пояснити їх простою для розуміння мовою.
Нижче представлено п'ять найпоширеніших ментальних помилок, які відводять Вас від прийняття правильних рішень.
1. Систематична помилка того, хто вижив
Сьогодні практично всі популярні онлайн-ЗМІ наповнені систематичними помилками того, хто вижив (англ. survivorship bias). Заголовки на кшталт «8 речей, які успішні люди роблять щодня», «Кращі поради, які колись отримував Річард Бренсон» або «Як Леброн Джеймс тренується у міжсезоння» – це систематичні помилки того, хто вижив у дії.
Систематичні помилки того, хто вижив, відносяться до нашої схильності фокусуватися на переможцях у будь-якій окремій галузі і вчитися у них, зовсім забуваючи при цьому про тих, хто програв, які використовували ту ж стратегію.
Існуютьтисячі спортсменів, які тренуються так само, як Леброн Джеймс, однак вони не змогли потрапити до НБА. Проблема полягає в тому, що ніхто не чув про тисячі спортсменів, які не змогли дістатися до вершини. Ми чуємо лише про людей, які вижили. Ми помилково переоцінюємо стратегії, тактики та поради одного «вижилого», ігноруючи той факт, що вони не працюють для більшості людей.
Інший приклад: Річард Бренсон, Білл Гейтс і Марк Цукерберг покинули школу і стали мільярдерами! Вам не потрібна школа, щоб досягти успіху. Підприємцям просто потрібно перестати витрачати час на навчання та зайнятися справою».
На кожного Бренсона, Гейтса і Цукерберга сподівається кілька тисяч інших підприємців, які зазнали краху, залізли в борги і залишилися з незакінченою освітою. Систематичні помилки того, хто вижив, говорять про те, що ми не знаємо, як та чи інша стратегія проявить себе саме в нашому випадку.
Оскільки про переможців часто згадують, а про тих, хто програв, взагалі забувають, стає дуже складно визначити, чи приведе до успіху та чи інша стратегія чи ні.
2. Страх перед втратами
Страх перед втратами (англ. loss aversion) відноситься до нашої схильності рішуче уникати втрат на шляху придбання прибутку. Результати досліджень показують, що якщо хтось дасть Вам 10 доларів, Ви зазнаєте невеликого приросту задоволеності. Але якщо Ви втратите 10 доларів, то відчуєте значно більшу втрату задоволеності. Так, реакції протилежні, але вони рівні за величиною.
Наша схильність уникати втрат змушує нас приймати дурні рішення та змінювати свою поведінку лише заради того, щоб зберегти ті речі, які ми вже маємо. Ми прагнемо захистити речі, які маємо, і це можепривести до того, що ми надто переоцінюватимемо їх, порівняно з іншими можливими варіантами.
Наприклад, якщо ви купите нові туфлі, це принесе вам невеликий приріст задоволення. Якщо Ви жодного разу не змогли надіти ці туфлі і вирішили їх продати через кілька місяців, то цей крок, швидше за все, виявиться для Вас надзвичайно болючим. Ви ніколи не носили їх, але з якоїсь причини не можете розлучитися з ними. Страх перед втратами.
Так само Ви можете відчути маленьку частинку радості, коли по дорозі на роботу всі світлофори горітимуть для Вас зеленим світлом, але якщо водій автомобіля перед Вами забариться, і Ви пропустите можливість проскочити на зелене світло, то Вас охопить почуття агресії. Біль від втрати можливості набагато сильніший, ніж задоволення, що виникло спочатку.
3. Евристика доступності
Евристика доступності (англ. availability heuristic) - це дуже поширена помилка, яку наш мозок робить, припускаючи, що приклади, які легко приходять нам на думку, є найважливішими або превалюючими речами.
Результати дослідження, проведеного Стівеном Пінкер з Гарвардського університету, показали, що ми живемо в найменш жорстокий час в історії людства. Сьогодні набагато більше людей, які живуть у світі, ніж будь-коли. Число вбивств, згвалтувань, сексуальних домагань та випадків жорстокого поводження з дітьми неухильно знижується.
Багато людей дивуються, коли чують ці статистичні дані. Дехто й досі відмовляється в них вірити. Якщо ми живемо в наймирніший час в історії, тоді чому у світі відбувається так багато воєн прямо зараз? Чому щодня ми чуємо новини про те, що десь когось убили чи зґвалтували? Чому так часто трапляються терористичні акти таруйнування?
Ласкаво просимо до евристики доступності.
Відповідь полягає в тому, що ми живемо у світі, де про кожну подію відразу стає всім відомо. Інформація про будь-яку катастрофу чи злочин є широкодоступною, як ніколи раніше. Зайдіть в Інтернет, і Ви знайдете стільки інформації про нещодавні події, скільки навряд чи вмістилося б в одному випуску газети сто років тому.
Загальний відсоток небезпечних подій зменшується, проте ймовірність того, що Ви почуєте про них, зростає. І оскільки інформація про ці події завжди є доступною, наш мозок вважає, що вони відбуваються з більшою частотою, ніж є насправді.
Ми переоцінюємо вплив того, що пам'ятаємо, і недооцінюємо превалювання подій, про які ми нічого не чули.
4. Ефект прив'язки (якоря)
Неподалік мого будинку є кафе швидкого харчування, де продають дуже смачні бургери з сиром. У меню вказано великими літерами: «ДЛЯ ОДНОГО БУРГЕРА МОЖНА ВИБРАТИ МАКСИМУМ 6 ВИДІВ СИРУ».
Моя перша думка: це абсурд. Хто захоче замовити бургер із шістьма видами сиру?
Друга думка: які б шість видів сиру обрав я?
Я не замислювався над тим, якими геніальними є власники кафе, доки не дізнався про ефект прив'язки (або якоря; англ. anchoring). Чи бачите, замовляючи тут бургер, я, як правило, вибирав якийсь один вид сиру. Але після того, як я прочитав у меню «ДЛЯ ОДНОГО БУРГЕРА МОЖНА ВИБРАТИ МАКСИМУМ 6 ВИДІВ СИРУ», мій мозок прив'язався до того, що можна замовити більше сиру, ніж зазвичай.
Більшість людей не замовлятимуть шість видів сиру, проте цієї прив'язки достатньо для того, щоб з одного шматочка перейти до двох або трьох, збільшивши таким чином вартість бургера на пару баксів.
Цейефект часто використовують у комерційній сфері. Наприклад, бізнесмени виявили, що якщо встановити ліміт, наприклад, «12 штук товару в руки», то люди купуватимуть удвічі більше, ніж зазвичай.
Але, мабуть, найпоширенішою сферою, де застосовується ефект прив'язки, є ціноутворення. Якщо Ви побачите на годиннику в магазині цінник 500 доларів, то вважаєте його надто дорогим для свого бюджету. Однак якщо, зайшовши до магазину, Ви спочатку побачите годинник за 5000 доларів, а потім – за 500, то ціна на останні здасться Вам цілком розумною. Більшість продуктів преміум-класу відіграють дуже важливу роль: вони дозволяють товарам середнього цінового діапазону здаватися дешевшими, ніж є насправді.
5. Схильність до підтвердження своєї точки зору
Схильність до підтвердження своєї точки зору (англ. confirmation bias) – це тенденція шукати чи віддавати перевагу інформації, яка підтверджує наші переконання, і водночас ігнорувати чи знецінювати те, що їм суперечить.
Наприклад, Людина А вважає, що зміни клімату – це серйозна проблема, тому він шукає і читає лише статті та книги про збереження навколишнього середовища, зміни клімату та відновлювані джерела енергії. Як результат, Людина А продовжує підтверджувати та підкріплювати свої поточні переконання.
У свою чергу, Людина Б не вірить у те, що зміна клімату є серйозною проблемою, тому шукає та читає лише ті матеріали, в яких зміну клімату називають міфом. Як результат, Людина Б продовжує підтверджувати та підкріплювати свої поточні переконання.
Змінити свою думку не так просто, як здається. Чим довше Ви вірите у щось, тим більше ігноруєте та фільтруєте всю протилежну інформацію.
Більшість людей не хочутьнової інформації, вони прагнуть підтвердження того, що вже знають.
Після прочитання цієї статті у Вас виникне питання: як змусити мозок не робити цих помилок?
Проблема полягає в тому, що наш мозок настільки добре виконує ці функції, що ми, зрештою, використовуємо їх у ситуаціях, у яких вони проявляють себе негативно. У разі самосвідомість одна із найкращих варіантів вирішення проблеми.