8 фактів про хворобу Лайма
Хвороба Лайма (кліщовий бореліоз) – це небезпечна бактеріальна інфекція, яка передається при укусах кліщів.
Вважається, що це найпоширеніше кліщове захворювання у Північній півкулі.
За відсутності лікування хвороба Лайма може призводити до інвалідності, і навіть смерті хворих.
Хвороба була вперше виявлена у 1975 році в американському містечку Лайм, від якого і отримала свою назву.
У нашій країні з 1992 року захворюваність на кліщовий бореліоз зросла в кілька разів, що можна пояснити значним поліпшенням діагностики хвороби. Природні осередки хвороби Лайма виявлено більш ніж у двох десятках суб'єктів України.
Хвороба Лайма – проблема інтернаціональна. Центр контролю та профілактики захворювань США (далі - ЦКЗ) заявляє, що щорічно в Америці реєструють близько 30 000 випадків цього захворювання. Але деякі представники ЦКЗ вважають, що справжня кількість може бути в 10 разів більшою за офіційні дані.Отже, ось 8 головних фактів про хворобу Лайма, які варто знати кожному:
1. Ви можете заразитися тільки при укусі кліща
2. Не всі кліщі переносять хворобу Лайма
3. Видаляти кліща потрібно якомога раніше
Звісно, в ідеалі кліща має видалити медичний працівник спеціальним інструментом. Але що робити, якщо паразит напав на вас десь у поході? Відкинувши тисячу один народний спосіб видалення кліщів, скажемо, що існують спеціальні пристрої для цієї процедури (tick removal device). На фото знизу наведено приклад такого пристрою, який можна купити в інтернеті. ЦКЗ рекомендує уникати "народних методів", таких як нагрівання кліща або покривання його лаком для нігтів. Мета - видалити комаху, як тільки ви її помітили.
4. У більшості випадків інфікування відбувається за 36-48 годин після присмоктування кліща.
5. Вакцина проти хвороби Лайма, що застосовувалась раніше, вже не діє
6. Характерна ознака хвороби Лайма – мігруюча еритема
У 70-80% хворих на шкірі навколо місця укусу виникає характерне почервоніння, медичною мовою зване мігруючою еритемою (erythema migrans). Це перший симптом хвороби Лайма, який виникає через 3–30 днів після зараження. Вона має вигляд кільця, що поступово розширюється в різні боки від місця проникнення інфекції.
Інфекціоніст доктор Філіп Бейкер (Phillip J Baker), виконавчий директор Американського фонду хвороби Лайма, попереджає: «Далеко не у всіх людей хвороба Лайма розвивається за підручником. Не у кожного виникає характерна еритема, а у значної кількості хворих на шкірні поразки не буде взагалі. Мають місце «грипоподібні» симптоми – слабкість, головний біль, озноб, жар, нежить та сухий кашель».
7. Хвороба Лайма підтверджується під час аналізу крові
8. Хвороба Лайма піддається лікуванню антибіотиками.
Доктор Марина Макоус (Marina Makous), дослідниця з Центру з вивчення кліщових інфекцій Колумбійського університету, каже, що антибіотики ефективні в більшості випадків хвороби Лайма, за умови, що лікування було розпочато вчасно: Найкраще розпочати антибіотикотерапію у перші два тижні, але це може бути скрутно, оскільки тести не виявляють хворобу Лайма на такому ранньому терміні».