8. НІМЕЦЬКО-ШВЕДСЬКА АГРЕСІЯ У XII ст
Причини німецько-шведської агресії на українські землі:
1) у XII ст. єдина колись держава Київська Русь розпалася на ворогуючі між собою землі. Шведські та німецькі феодали скористалися ситуацією, що склалася на Русі. В основному їх приваблювала територія Прибалтики, де в цей час мешкали племена західних слов'ян (естів, латів, кіршів). Міжусобна ворожнеча останніх зробила їх легкою здобиччю;
2) XII ст. був також часом експансії Заходу Схід. Римська католицька церква роздавала індульгенції за військові завоювання, сподіваючись поширити сферу впливу церкви і на Північно-Західну Русь. З цією метою у 1201 р. було засновано німецький Орден мечоносців. У 1237 р. німецькими лицарями було засновано Лівонський орден. Вже з кінця XII ст. німці розпочали захоплення Латвії. Експансія Німеччини та Швеції на схід посилилася на початку XIII ст., після заклику папи римського, коли проти народів Фінляндії та Прибалтики, які підтримували українців, було організовано хрестові походи.
Влітку 1240 р.шведи піднялися вгору Невою. Новгородський князь Олександр Ярославович зібрав для відсічі ворогові достатні сили.
Князь Олександр зі своєю дружиною звільнив захоплені міста.
1) нищівний розгром у битві надовго знекровив німців та данців;
2) в результаті було збережено незалежність Північно-Східної Русі, зупинено тиск на Схід. Новгород залишався самостійним економічно та політично, крім того, він був єдиною нерозграбованою землею, куди не дійшли війська Батия. Усі ці обставини дозволяли Новгороду вести незалежну політику, не дослухатися думки сусідів.
Новгородська феодальна республіка успішно проіснувала до правління Івана III, який завершив об'єднувальну політикумосковських князів.
Захопити власне українські землі німецько-шведським агресорам так і не вдалося. Пізніше, аж до XIII ст., ними було скоєно ще кілька нападів на Псков, але українські війська зуміли порівняно легко їх запобігти.
У1250 шведи, скориставшись боротьбою Новгорода з німцями, захопили повністю Фінляндію. У 1282 р. вони набігли на Ладогу, але були розбиті новгородцями.
Окремі українські землі було захоплено у XIII ст. литовцями (Мінськ, Полоцьк, Турів, Пінськ), але певним чином це завоювання виявилося вигідним для їхнього населення. Велике князівство Литовське, що утворилося на литовських та українських землях, на довгий час зберегло численні політичні та економічні традиції Київської Русі, дуже успішно оборонялося як від Лівонського ордена, так і від монголо-татарів.