АІЛАЗ Глаукома - родичка - Паркінсона та Альцгеймера
Протягом довгих років глаукому визначали як підвищений внутрішньоочний тиск, що веде до втрати зору. Але фахівці вказували на кричущі прогалини у визначенні: у багатьох пацієнтів із високим внутрішньоочним тиском глаукома так і не розвивається. А у людей з нормальним тиском, одного дня ставлять діагноз "глаукома".
Намагаючись розібратися з цим протиріччям, дослідники виявили нову парадигму: глаукома – це не просто захворювання очей, а дегенеративний нервовий розлад, що має спільні моменти із хворобою Паркінсона чи Альцгеймера.
«Усі ці три захворювання вражають людей старшого віку та полягають у селективній загибелі певних груп нейронів, – пояснює доктор Нір Гупта, професор офтальмології та директор Центру глаукоми Університету Торонто. – Хвороба Паркінсона впливає координацію рухів, хвороба Альцгеймера вражає свідомість, а глаукома порушує зір. Чим більше ми дізнаємося, тим більше спільного знаходимо між трьома цими недугами».
Офіційне діагностування глаукоми – хвороби, винної у понад восьми мільйонах випадків втрати зору у всьому світі, – також змінилося. Сьогодні діагноз ставиться за двома параметрами: видимого ушкодження зорового нерва, що веде від сітківки до мозку, та втрати периферичного зору.
Тим не менш, високий тиск усередині очей досі вважається одним із основних факторів ризику. Однак оскільки у 30 відсотків пацієнтів із глаукомою внутрішньоочний тиск нормальний або знижений, очевидно, що вченим доведеться розробляти нові методи для визначення цього захворювання.
Глаукома починається з ушкодження зорового нерва там, де він виходить із сітківки. Даліуражена зона розширюється, переходячи від однієї групи нервів до іншої.
«Під час глаукоми уражаються гангліозні клітини сітківки, а потім і довгі аксони, що передають інформацію від очей до мозку. Ці зміни виявляються під час дослідження зорових центрів головного мозку», - каже Гупта.
Таке явище називається транссинаптичним ушкодженням, і при хворобах Альцгеймера та Паркінсона воно також дається взнаки.
Експерти, як і раніше, б'ються над загадкою: через що виникає початкове пошкодження зорового нерва. Хоча підвищений внутрішньоочний тиск суттєво збільшує ризик розвитку глаукоми, постійні коливання тиску можуть виявитися ще більш руйнівними.
«Пласти структури зорового нерва працюють, як батут, пружина у відповідь на зміну тиску, – розповідає доктор Рохіт Варма, голова служби допомоги хворим із глаукомою у медичній школі при Університеті Каліфорнії. - Якщо коливання мають надто велику амплітуду, зрештою це призводить до пошкодження зорового нерва».
Іншим винуватцем може бути перфузійний тиск – різниця між тиском усередині ока та загальним кров'яним тиском. Низький перфузійний тиск означає, що внутрішньоочний тиск підвищений, а кров'яний – знижений. При зниженні перфузійного тиску приплив крові до зорового нерва та сітківки слабшає, а це може призвести до пошкодження не тільки зорового нерва, а й опорних тканин навколо нього.
Це примусило вчених розпочати пошук препаратів для захисту сприйнятливих нервів від травм. Зараз під «наслідком» знаходиться низка перспективних препаратів, зокрема, «Мемантин», який використовується і при лікуванні хвороби Альцгеймера, і «Рілузол», що застосовується при лікуванні хвороби Лу Геріга. Медикирозраховують, що препарат, що працює у разі одних нейродегенеративних захворювань, виявиться ефективним для інших недуг тієї ж природи.
Лікування глаукоми на сьогоднішній день зводиться до зниження тиску в оці або зменшення виробництва рідини або посилення її відтоку. Навіть якщо у пацієнта з першими ознаками глаукоми та нормальним внутрішньоочним тиском його знизити, прогресування ушкодження нерва сповільнюється. Більшість протиглаукомних ліків представлені краплями, а коли їх недостатньо, може знадобитися хірургічне втручання, щоб усунути надлишок рідини з ока.
Незважаючи на досить ефективні методи лікування, багато хто втрачає момент, коли глаукому ще можна запобігти - багато в чому через те, що хвороба часто не дається взнаки. Сьогодні в усьому світі налічується 60 мільйонів людей, які страждають на глаукому, а до 2020 року, як очікується, їх буде вже 80 мільйонів. Якщо ж людина вже в курсі свого діагнозу, вона часто не сприймає її всерйоз: половина пацієнтів лінуються капати в очі щодня і закидають прописаний курс, так до пуття його й не розпочавши.
Нагадуємо, що людям старше 50 років необхідно періодично, хоча б 1 раз на рік, проходити обстеження у офтальмолога, вимірювати свій внутрішньоочний тиск, проводити огляд сітківки ока та зорового нерва – таким чином ви зможете тримати здоров'я своїх очей під контролем!
02140, Україна, м. Київ, пр. Бажана, 12а, пр. крило, 5 поверх
Тел.: (044) 291 01 91
кредит на картку
кредит готівкою
кредитку
кредит під заставу
страховку