Anik (супутник)
Anik— серія геостаціонарних телекомунікаційних супутників, запущених компанією Telesat Canada для надання послуг супутникового телебачення в Канаді. Супутники цієї серії запускаються з 1972 року. Більшість супутників, запущених з 1972 р. по 2000 р. не в експлуатації. З мови інуктитутAnikперекладається як «молодший брат».
Зміст
Супутники серії Anik A стали першими у світі телекомунікаційними супутниками на геостаціонарній орбіті, запущеними будь-яким національним оператором зв'язку. До цього на геостаціонарну орбіту запускалися супутники лише транснаціональних компаній. Флот супутників Anik A уперше дозволив транслювати телевізійні канали на канадську північ. Кожен супутник був оснащений 12 траспондерами С-діапазону, що давало можливість передавати 12 каналів кольорового телебачення.
Супутник Anik B, як і супутники серії Anik A, був оснащений 12 траспондерами С-діапазону, плюс на ньому додатково стояли 6 транспондерів Ku-діапазону.
Він став успішним наступником супутників Anik A та експериментального супутника Hermes (англ.) українців. .
Більшість транспондерів використовували клієнти: CBC Television (англ.) українська. , CBC Parliamentary Television Network (англ.) українська. , CITV-TV (англ.) українська. Edmonton, CHCH (англ.) українська. Hamilton та TVOntario (англ.) українець. .
CNCP Telecommunications (англ.) українська. також використовувало Anik B як ретранслятор для своїх сервісів. ГазетаGlobe and Mailвикористовувала Anik B передачі нових номерів у різні регіональні друкарні.
Супутники Anik D1 і D2 були запущені в 1982 і 1984, на них використовувалися транспондери C-діапазону. Вони були збудовані на базі супутникової платформи Hughes Aircraft HS-376.
Anik E1 та E2 були запущені в 1991 р. для заміни Anik D1 та D2. На відміну від супутників D-серії, які мали циліндричну форму, супутники E-серії мали стандартну форму.
Anik E2 мав проблеми під час розгортання антени C-діапазону, які були успішно вирішені після проведення декількох коригувальних маневрів.
Telesat зрештою вдалося відновити сервіс на Anik E2, побудувавши спеціальні наземні станції на обох кінцях країни, які дозволили контролювати положення супутника, використовуючи для цього часті включення бортових двигунів. Але через це термін служби супутника на геостаціонарній орбіті скоротився, через швидший, ніж планувалося витрачання палива.
Маса: 4710 кг при запуску та 3015 кг на орбіті
Габарити: 40,4 метра завдовжки та 9 метрів завширшки разом із сонячними батареями та розгорнутими антенами
Електроживлення: 17,5 кВт
Термін активного існування: 15 років
Сонячні батареї на Anik F1 деградували швидше, ніж очікувалося, тому в 2005 році був запущений супутник Anik F1R, на який переключили всі сервіси з Anik F1. Зараз Anik F1 надає послуги лише для клієнтів у Південній Америці.
Anik F2 важить 5900 кг, це більш ніж у 10 разів більше маси Anik A1, при цьому він є одним з найбільших і найбільш потужних супутників зв'язку, коли-небудь побудованих. Він був побудований на базі платформи Boeing 702 та призначався для підтримки та розвитку сервісів (передача голосу, даних, телебачення) у північноамериканському регіоні. На борту було встановлено 114 транспондерів: 50 Ka-діапазону, 40 Ku-діапазону та 24 C-діапазону. Це був п'ятнадцятий супутник, запущений для компанії Telesat.
Anik F3 важить 4634 кг і на ньому було встановлено: 24 транспондери C-діапазону, 32транспондера Ku-діапазону та 2 транспондери Ka-діапазону. Цей супутник надає сервіс DTH у США, широкосмуговий інтернет та телебачення для Bell Canada, та супутникове телебачення у північних та різних віддалених областях Канади.
Супутник успішно запущений на орбіту ракетою-носієм Протон-М, яка також використовувалася при запуску Anik-F1R, Nimiq-1 і Nimiq-2.