Батурін. Нові факти
Читайте також
DT.UA Дзеркало тижня
«Країна виховання безбатченків, безбатченків без роду і без племені». Ці слова Олександр Довженко написав про Україну радянську. Судячи з того, що зараз відбувається в країні, хто нею керує і що панує в умах людей, виховання безбатченків, як і раніше, є нашою державною ідеологією. Щоправда, сьогодні їй набагато легше (і безпечніше) протистояти. Потрібно лише бути нормальною людиною — думаючою, читаючою, допитливою.
Комусь, а журналістам іншими бути й не можна: як мінімум професія зобов'язує. Тому третій прес-тур, ініційований агентством Raffinade communications у рамках акції «Історія України. Нові факти», зібрав рекордну для таких заходів кількість представників центральних ЗМІ. Ще одним етапом «Історії. », організованим спільно з Інститутом археології НАН України, стало ознайомлення масмедійників із новими фактами в історії останньої гетьманської столиці – славетного Батурина.
Як відомо, доля цього міста сповнена драматизму. Рік створення - 1575-й, рік тотальної руйнації - 1708-й, рік відродження - 1750-й. Професор Торонтського університету (Канада) Володимир Мезенцев, який довгі роки вивчає історію останньої гетьманської столиці, розповів про трагедію Батурина 1708 року, коли в ході довгих роздумів гетьман Іван Мазепа вирішив об'єднатися з Карлом XII і піти проти українського царя Петра I. Петро наказав Олександру Меншикову завоювати Батурин і сповна поквитатися із «зрадниками».
За даними багатьох радянських істориків, під час взяття гетьманської столиці загинуло від шести до восьми тисяч українських козаків, відданих Мазепі. Однак, як показалитривалі археологічні розкопки (з 2001 р. фінансовані Канадським інститутом українських студій, Науковим товариством ім. Шевченка (США) та Понтифікальним інститутом давньовічних студій м. Торонто (Канада)) насправді було знищено ще й шість-сім тисяч мирного населення Батурина>— Коли ми почали знаходити кістки зовсім маленьких дітей із простріленими черепами, то одразу стало зрозуміло, що 1708 року в Батурині справді сталася страшна трагедія, — констатував директор Інституту археології та давньої історії Північного Лівобережжя ЧДПУ ім. Шевченка Володимир Коваленко. — Її жахливі докази — останки вбитих немовлят, жінок та старих людей — сьогодні можна побачити на власні очі на розкопках собору Живоначальної Трійці.
Паралельно з археологічними роботами в Батурині сьогодні активно відновлюється старовинна Батуринська фортеця над річкою Сейм, реставрується величний палац Кирила Розумовського — гетьмана, який відродив Батурин 1750-го. Словом, планується в найближчому майбутньому перетворити Батурин на цікавий, а отже, і затребуваний туристичний об'єкт.