Біографія Такеші Кітано - РІА Новини

Після закінчення середньої школи у 1965 році Кітано вступив на інженерний факультет токійського університету Мейдзі, але ступеня бакалавра не отримав.
У 1971 році зі своїм партнером Кієкі Конеко він створив комік-дует "Два нероби" (Two Beats), пізніше взяв псевдонім Beat Takeshi на згадку про початок акторської кар'єри. У 1976 році дует був запрошений на телебачення і незабаром коміки стали дуже популярними в Японії.
З 1981 року Такеші Кітано почав зніматися у кіно. Як кіноактор він отримав визнання у фільмі Нагіси Осіми "Щасливого Різдва, містер Лоуренс" (Merry Christmas Mr. Lawrence, 1982), де зіграв роль сержанта Хари.















Другим фільмом Такеші Кітано як режисер і першим як сценарист стала картина "Точка кипіння" (Boiling Point, 1990). У 1991 році вийшов третій фільм Кітано "Сцени біля моря" (A Scene at the Sea).
На міжнародному екрані Кітано став популярним завдяки кримінальній драмі "Сонатіна" (Sonatine, 1993), що була показана на Каннському кінофестивалі.
1994 року Кітано потрапив в аварію на мотоциклі. Отримані травми призвели до паралічу однієї сторони тіла, йому була потрібна операція, щоб відновити працездатність м'язів обличчя. Преса визнала, що Кітано вже не повернеться до зйомок, але всупереч цим припущенням, він зняв після одужання в 1996 картину "Хлопці повертаються" (Kids Return).
За цю картину Такеші Кітано удостоєний Золотого лева Венеціанського кінофестивалю, відзначений премією кінокритиків Міжнародного кінофестивалю в Сан-Паулу.
Наступна його робота— казка "Кікуджиро" (Kikujiro), 1999) принесла режисеру номінацію Канського міжнародного кінофестивалю, була відзначена призами МКФ у Вальядоліді та Японській академії.
Його мелодрама "Ляльки" (Dolls, 2002) була номінантом Венеціанського кінофестивалю, отримала нагороди МКФ у Дурбані та МКФ у Дамаску.
Історичний бойовик "Затоічі" (Zatôichi, 2003) був визнаний найкращим фільмом Венеціанського кінофестивалю, а Такеші Кітано отримав Срібного лева і був удостоєний ще трьох призів цього фестивалю. Фільм виборов кілька призів Японської академії.
У 2007 році Кітано разом із 33 провідними режисерами взяв участь у зйомках і був одним із продюсерів кіноальманаху "У кожного своє кіно" (To Each His Cinema), присвяченого 60-річчю кінофестивалю Канна.
Серед його робіт останніх років – "Банзай, режисер!" (Glory to the Filmmaker!, 2007), "Ахіллес і черепаха" (Achilles and the Tortoise, 2008) та фільм "Безмеж" (Outrage Beyond, 2012), останній з них був номінований на "Золоту пальмову гілку" Каннського кінофестивалю.
У 2015 році вийшов його артхаусний бойовик "Рюдзо та семеро бійців" (Ryuzo and His Seven Henchmen).
До всіх своїх фільмів Кітано писав сценарії та був виконавцем однієї з ролей.
Як актор він знімався в картинах "Джонні-Мнемонік" (Johnny Mnemonic, 1995), "Очі Токіо" (Tokyo Eyes, 1998), "Табу" (Gohatto, 2000), "Королівська битва" (Batoru 003, , "Ізо" (Izo, 2004), "Кров і кістки" (Chi to hone, 2004) та ін.
Китано пише вірші та серйозні романи, деякі з яких були використані як сценарії іншими режисерами. Протягом багатьох років він є відомим телеведучим.
У 2004 році Такеші Кітано було присуджено ступінь бакалавра наук університету Мейдзі, який він свого часуне закінчив.
Він є професором магістратури образотворчих мистецтв Токійського національного університету образотворчого мистецтва та музики.
Творчість японського режисера була відзначена різними кінематографічними нагородами. Він був удостоєний призів Японської академії (1986, 1990, 2004), Венеціанського кінофестивалю (1997, 2003 - чотири), МКФ у Сан-Паулу (1997), МКФ у Вальядоліді (1999 - два), МКФ у Торонто (20 у Марракеші (2003), МКФ у Дамаску (2003), МКФ у Софії (2009), МКФ у Токіо (2014) та ін.
2008 року за внесок у світовий кінематограф Такеші Кітано був удостоєний "Святого Георгія" на Московському кінофестивалі.
У 2010 році він отримав звання командора ордена Мистецтв та літератури Франції, у 2016 році став офіцером французького ордена Почесного легіону.
З 1978 Такеші Кітано одружений з актрисою Мікоко Мацуда, у них двоє дітей - син Ацусі (1981 року народження) і дочка Секо (1982 року народження).
Матеріал підготовлений на основі інформації РІА Новини та відкритих джерел