Брехня чи правда Функціональна МРТ або детектор брехні (поліграф) Інтернет-спільнота нейрохірургів
Брехня чи правда? Функціональна МРТ чи детектор брехні (поліграф)?
Фахівці з факультету психіатрії, біостатистики та епідеміології з'ясували, що у експертів неврології без досвіду в детекції брехні, при використанні даних томографії шанс виявити обман на 24% вище, ніж у професійних поліграфологів, які працюють із записами поліграфа.
Під час експерименту добровольці проходили стандартизований тест на приховування інформації, що використовується у ФБР. Він був розроблений спеціально для того, щоб поліграфологи змогли продемонструвати ефективність своїх методів, перш ніж випробуваний пройде фактичну перевірку на детекторі брехні. Під час тесту людині ставлять питання, на деякі з яких експерти вже мають відповіді. Таким чином вони вишукують відповіді, які супроводжуються стрибками фізіологічної активності.
Для порівняння двох технологій 28 учасників таємно записали на аркуші паперу цифру від 3 до 8, а потім відповідали на запитання. Кожна людина мала пройти через обидва детектори, в різному порядку з певною різницею в часі. У ході обох сесій вони отримали вказівку від експертів говорити «ні» на запитання про всі цифри, що робить одну з шести відповідей помилковою. Потім результати оцінювали три поліграфологи та три експерти з нейровізуалізації. Спочатку вони діяли окремо, а потім отримані результати об'єднали, щоб з'ясувати, хто впорався краще.
В одному з прикладів фМРТ ясно показала активність мозку в той момент, коли учасник, який написав 7, збрехав. Експерти, які зробили неправильні висновки з даних поліграми, інтерпретували номер 6 як брехню. Детектор брехні зреагував на цифру 6 після того, як учаснику ставили те саме питання кілька разів поспіль, припускаючи, що вінбреше. Обидва способи ще недосконалі, проте загалом у експертів фМРТ шанс виявити брехню учасників експерименту був на 24% вищим.
Незважаючи на очевидний успіх, дослідники попереджають, що ще зарано говорити про бездоганну точність об'єднаної методики. Так, обидва ці інструменти можуть доповнювати один одного, якщо використовуються послідовно. Проте їхня робота не передбачала комбінованого застосування обох методів. Спостереження, яке вдалося встановити, не вписувалося у рамки експерименту та виявилося випадковістю. Воно вимагає більш ретельного вивчення, перш ніж буде зроблено певні висновки.
Перший прототип поліграфа зібрав поліцейський Джон Ларсон у 1921 році. Винайдена більш як півстоліття тому технологія фіксує непрямі ознаки хвилювання: частоту серцевого ритму, підвищене потовиділення, тиск. Робота поліграфа полягає в припущенні, що різкі стрибки цих показників вгору чи вниз вказують на брехню. Його розробка стала популярною та широко застосовувалася у розслідуванні злочинів. Проте його ефективність піддавалася критиці вже тоді. Згодом Ларсон сам розчарувався у своєму дітищі. Незадовго до своєї смерті він сказав, що цей пристрій — «потвора Франкенштейна, з яким я боровся понад 40 років». Його заява була небезпідставною.
Захисники поліграфа заявляють про його 90% точність, але даних, що підтверджують цей факт, недостатньо. Сьогодні поліграф залишається єдиним фізіологічним детектором брехні, який широко використовується у всьому світі. Результати такої експертизи приймаються у більшості судів США. Крім того, всі співробітники секретних організацій перед прийомом на роботу проходять випробування на детекторі брехні вже майже 30 років. Поліграф широко використовується дляурядових перевірок та допуску до секретної інформації. Проте перевірка детектором не вважається 100% ефективною. Але якщо все ж таки функціональна МРТ у найближчому майбутньому буде використовуватися разом зі звичним детектором брехні, ймовірність отримати достовірну інформацію буде максимальною. Комбінація цих інструментів стане добрим помічником у роботі судово-медичних експертів.