Чому близькі не цінують вирощені продукти
Сажала цього року на городі крім бажаних мною продуктів (цибуля, буряк, зелень, огірки, морква, горох тощо) ще й те, що було бажано свекрухою-гарбуза та кабачки (ми з чоловіком ці продукти не любимо, а посадила я їх тому що бачила, що свекруха відкладає насіння і коли я запитала свекра чи саджати їх - він сказав, що було б непогано). Коли я садила город свекруха і свекр трохи допомогли, протягом року доглядала за городом сама, розуміючи що свекруха не має часу і можливості це робити, а свекр вважає це жіночою справою і не торкнеться. В результаті збирала врожай також сама (щоб було розуміння чоловік допомагав фізичною силою і при посадці і при необхідності поливу, але город йому не потрібен і він з самого початку давав це зрозуміти). Восени після збирання врожаю чоловік відвіз на моє прохання частину врожаю додому, але більша частина залишилася в будинку на дачі. А сьогодні свекруха каже, що гарбузи та кабачки замерзли. Мені довелося зробити міну, що мені все одно, але зробила для себе висновок - не буду садити в наступному році те, що сама не захочу. Навіть ті гарбузи та кабачки, які привезли з чоловіком у першу ходку, не були вжиті в їжу. Мені прикро, що продукти зникли і я навіть, напевно, злюся, адже сама виділила місце, саджала і доглядала їх. Чому близькі не цінують мого внеску у вирощуванні продуктів? Мабуть, їм ці гарбузи та кабачки не дуже були й потрібні?
Під осінь посадила за бажанням свекрухи полуницю, невже й її не цінуватимуть? і знову мені доведеться доглядати за городом однією?