Чому ми не пам’ятаємо свої сни
Зазвичай ми дуже швидко забуваємо сновидіння: через п'ять хвилин після пробудження ми пам'ятаємо лише половину з побаченого, а через десять – лише 10%. Це дивно ще й тому, що сни можуть бути набагато яскравішими і насиченішими, ніж повсякденне життя. Якщо деякі події, що відбуваються уві сні, трапилися б з нами наяву – наприклад, падіння з даху чи романтичний зв'язок із кінозіркою – ця історія точно залишилася б у нашій пам'яті (не кажучи вже про стрічку соцмереж).
Є кілька теорій, які допомагають зрозуміти чому сни так швидко стираються з пам'яті. З одного боку, забування - це процес, вкрай необхідний з точки зору еволюції: для печерної людини сон про те, що, втікаючи від лева, він зістрибнув зі скелі, не закінчився б нічим добрим. Інша еволюційна теорія, розроблена першовідкривачем ДНК Френсісом Криком (Francis Crick), говорить: головна функція снів - забування непотрібних спогадів, які з часом накопичуються в мозку.
Ми забуваємо сни ще й тому, що нам незвично згадувати те, що відбувалося у сновидінні. Ми звикли до того, що наше минуле організоване хронологічно, лінійно: спочатку трапилося одне, потім інше, третє… Сни хаотичні, сповнені асоціацій і випадкових, нелогічних поворотів.
Крім того, повсякденне життя, необхідність стати по будильнику і відразу поспішати у справах не сприяє запам'ятовування снів – перше, про що ми думаємо (якщо взагалі думаємо) після пробудження: «З чого почати, що я маю зробити сьогодні?». Через це сни розсіюються як дим.
Що робити, щоби запам'ятати сон?
Перед тим як лягти спати, поставте два будильники: один для того, щоб остаточно прокинутися, інший (музичний) – для того, щоб сфокусуватися на тому, що ви побачили уві сні (другий)повинен продзвеніти трохи раніше першого).