Чому Свідки Єгови не відповідають навсі звинувачення проти них

Безумовно, є “час мовчати та час говорити” (Екклезіяст 3:7). Ми готові до діалогу зі щирими людьми, які шукають істину, але при цьому уникаємо марних суперечок. Таким чином ми наслідуємо вчення і приклад Ісуса Христа, а також наслідуємо перших християн.

Ісус, коли його помилково звинувачували перед Пилатом, нічого не говорив у відповідь (Матвія 27:11—14; 1 Петра 2:21—23). Не відповідав він і тоді, коли його обзивали п'яницею та ненажерою. Дотримуючись принципу «Праведність мудрості підтверджується її ділами», він дозволяв своїм справам говорити самим за себе (Матвія 11:19). Однак, якщо того вимагали обставини, він сміливо відповідав тим, хто наклепував на нього (Матвія 15:1—3; Марка 3:22—30).

Ісус навчав своїх послідовників не збентежуватися через помилкові звинувачення. Йому належать слова: «Щасливі ви, коли люди ображають і переслідують вас і брехливо говорять про вас через мене погане» (Матвія 5:11, 12). Іноді такі звинувачення давали учням можливість свідчити про істину. Ось яку допомогу Ісус пообіцяв надавати їм у таких випадках: «Я вкладу у ваші уста мудрість, якою всі ваші супротивники разом узяті не зможуть ні протистояти, ні суперечити» (Луки 21:12—15).

Апостол Павло спонукав християн уникати непотрібних суперечок із противниками, адже подібні суперечки «некорисні й марні» (Титу 3:9; Римлян 16:17, 18).

Апостол Петро закликав християн захищати свою віру за будь-якої нагоди (1 Петра 3:15). Однак він зазначав, що часто справи голосніші за слова. Петро писав: «Воля Бога полягає в тому, щоб, роблячи добро, ви ставили перепону неосвіченим розмовам нерозумних людей» (1 Петра 2:12—15).

---