Чому українці все частіше їдуть вчитись за кордон інфографіка та ціни
Абітурієнтів приваблює можливість залишитися жити за кордоном
У Польщі беруть усіх
Додатковим плюсом для абітурієнтів є відсутність у польських приватних вишах вступних іспитів чи тестів. Крім того, з 2014 року вступ та навчання у польських вишах стали ще комфортнішими для українців: там пропонуються програми навчання не лише польською та англійською мовами, а й українською. Тим часом Єгор Стадний зазначає, що якість викладання у приватних вишах Польщі "залишає бажати кращого". "У порівнянні з державними, більшість з них не мають наукової бази". А почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" (НаУКМА) В'ячеслав Брюховецький схвалює прагнення українців навчатися за кордоном, але якщо йдеться про якісну освіту. "Питання в тому, чого хоче абітурієнт. Якщо просто втекти з України - від такої освіти не буде толку, це даремно витрачений час", - наголошує пан Брюховецький.
За знаннями до Німеччини
Кількість українських абітурієнтів збільшується і у вишах Західної Європи (див. інфографіку). Але, на відміну від приватних польських вишів, до університетів Німеччини, Франції, Чехії українці вступають якраз заради якісної освіти. "Навчання у вузах цих країн безкоштовне, але абітурієнту потрібно докласти серйозних зусиль для вступу", - наголошує Єгор Стадний. Бажаючим вчитися в німецьких вишах, окрім відмінного знання мови, потрібно рік відучитися на підготовчих курсах. ВНЗ Чехії та Угорщини частіше віддають перевагу вихідцям із Західної України, при цьому в угорських університетах, на відміну від більшості країн ЄС, є заочна форма навчання, звична дляукраїнців. Це додатковий плюс для багатьох вступників.
Навчання в університетах Італії та Іспанії, як правило, обирають діти чи родичі трудових мігрантів. Освіта у цих країнах платна, за винятком окремих грантових програм від уряду, на які українцям розраховуватися не доводиться.
Якість та вартість
Вартість навчання у топових українських вишах цілком порівнянна із західними, щоправда, без урахування витрат на проживання за кордоном. Наприклад, рік навчання у Київському національному університеті ім. Шевченка коштуватиме студентам 20-30 тис. грн залежно від спеціальності. У Національному технічному університеті "Київський політехнічний інститут" – від 8,6 тис. до 18 тис. грн на рік. Навчання у Львівській політехніці коштує від 4 до 15 тис. грн. Освіта у державних вишах Німеччини, Франції, Чехії хоч і безкоштовна, але студенту, крім витрат на проживання, зазвичай потрібно заплатити за навчальні матеріали — 1200-1500 євро на рік.
При цьому український диплом не визнається в Європі, а якість освіти в найкращих українських вишах справді поступається західним аналогам. На думку В'ячеслава Брюховецького, це пов'язано з кількома чинниками: "По-перше, традиція в українській вищій освіті була перервана в радянську епоху. По-друге, рівень фінансування вишів України та Європи є просто несумісним". На думку Брюховецького, деякі українські виші можуть запропонувати хороші бакалаврські програми, але що стосується магістратури, то в університетах Європи більший вибір цікавих і сильніших програм.
Екс-міністр освіти і науки Станістав Ніколаєнко з останнім твердженням погоджується лише частково: "Теоретична складова української вищої освіти не поступаєтьсязахідному, але технічне дуже відстає. Українським вишам складно конкурувати із західними, у розпорядженні яких нове обладнання та технології”.
Чому не Україна
Українські абітурієнти обирають європейські виші не лише через якість освіти. Ще одна причина — корупція у вітчизняних вишах. Люди просто не хочуть платити хабарі за вступ, а також за складання заліків чи іспитів. "Реформа вищої освіти може змінити ситуацію лише у віддаленій перспективі. Найближчими роками масового підйому вищої освіти в країні не передбачається: будуть хіба окремі точки зростання у певних вузах, на певних програмах", — прогнозує Єгор Стадний.
На думку В'ячеслава Брюховецького, запровадження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) знизило корупцію у вишах, але створило іншу проблему. "Система тестування недопрацьована. У багатьох університетах Європи впроваджено тестування, але воно більш просте та зрозуміле", - зазначає пан Брюховецький.
За даними Руслана Сороки, до України повертаються не більше третини випускників західних вишів. Станіслав Ніколаєнко поки не вважає це масштабним "витіканням мізків", адже з 2,5 млн студентів лише 1,3% здобувають освіту поза країною. "Щоб змінити цю тенденцію, потрібно зробити більш ліберальним вступ до вузів, не змінювати щороку правила прийому та не скорочувати бюджетні місця, тоді як західні вузи беруть українських студентів безкоштовно", - зазначає екс-міністр.