Дебет-Кредит №29

Порядок надання допомоги з ТВП

Сезонними працівниками (точніше, працівниками, зайнятими на сезонних роботах) вважаються працівники, які працюють на роботах, які внаслідок природних та кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців. Таке визначення цим працівникам надає Указ Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.74 р. №310-ІХ. Також для того, щоб точніше визначити, чи працівник є сезонним, КМУ видав Постанову №278 1 .

Порядок надання таким працівникам допомоги з тимчасової втрати працездатності має певні особливості. Звернемося до Закону №2240 2 . Частина друга ст. 35 цього Закону свідчить, що застрахованим особам, які працюють на сезонних та тимчасових роботах, допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більше ніж за 75 календарних днів протягом календарного року. Нагадаємо, що для застрахованих осіб, які працюють на умовах трудового договору та робота яких не пов'язана з сезонним характером виробництва та не носить тимчасового характеру, розрахунковим періодом для виплати лікарняних є останні 6 календарних місяців (з 1 по 1 число), що передують місяцю, якому стався страховий випадок.

Скорочення часу, протягом якого тимчасовий або сезонний працівник може перебувати на оплачуваному лікарняному, пов'язано з тим, що робочого часу таких працівників за визначенням небагато. У сезонного працівника максимальний робочий час протягом року становить близько 180 календарних днів, а тимчасового працівника ще менше — близько 120 календарних днів. Звичайно, якщо втратапрацездатності виникла через виробничу травму або професійне захворювання, така допомога надається за весь період тимчасової непрацездатності аж до одужання або отримання працівником інвалідності.

Розрахунок допомоги з ТВП

Має свої особливості та порядок розрахунку середньої зарплати, з якої виплачується допомога з тимчасової втрати працездатності сезонним працівникам. Відповідно до п. 4 Постанови №1266 3 для сезонних працівників за розрахунковий період приймаються 12 календарних місяців поспіль (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

1 Постанова КМУ від 28.03.97 р. №278 «Про затвердження Списку сезонних робіт та сезонних галузей».

Сезонним працівникам нарахування зарплати відбувається за фактично відпрацьований час упродовж сезону. Решту часу працівник зарплату не отримує.

Нарахування застрахованої особи згідно з прикладом

Назва місяцяНараховано зарплату, грнВраховано для розрахунку лікарнянихКількість робочих днівСередньоденна зарплатаСума лікарняних
Березень2500,002500,0021--
Квітень-----
Травень-----
Червень-----
Липень-----
Серпень-----
Вересень-----
Жовтень-----
Листопад2500,002500,0021--
грудень2500,002500,0023--
Січень2500,002500,0019--
Лютий2500,002500,0020--
12500,0010412500,00: 104 = 120,193 х 120,19 = 360,57

Бухгалтерський та податковий облік нарахувань та виплат сезонному працівникові

Зверніть особливу увагу на роз'яснення, яке ФСС з ТВП наводить наприкінці листа: «Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата застрахованої особи для оплати листка непрацездатності, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювало та сплачувало страхові внески або за нього сплачувались страхові внески. Період, коли застрахована особа працювала та сплачувала (за неї сплачували) страхові внески на попередньому місці роботи, у розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата, не враховується, у тому числі у разі, коли відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України працівника було переведено на останнє основне місце роботи».

Ганна БИКОВА, «Дебет-Кредит»