Еритроміцин інструкція із застосування, аналоги, склад, показання
Одна таблетка містить: еритроміцин 200 мг
Крім того, препарат містить допоміжні речовини:
ядуо таблетки: крохмаль рисовий, натрію крохмальгліколат, желатин,
полісорбат 80, тальк, стеарат магнію, картопляний крохмаль;
оболонка таблетки: еудрагіт L 30 D-55, триетилцитрат, тальк.
Фармакологічна дія
Антибактеріальні засоби для системного застосування, макроліди.
Еритроміцин відноситься до групи макролідних антибіотиків. Пригнічує розвиток багатьох мікроорганізмів, що спричиняють різні інфекції. Часто застосовується як альтернативний засіб у пацієнтів з алергією на антибіотики з групи пеніцилінів.
Виводиться у незміненому вигляді, головним чином з жовчю та калом.
Показання до застосування
Еритроміцин у формі таблеток, покритих оболонкою, застосовується при наступних інфекціях, спричинених чутливими мікроорганізмами:
- Інфекції верхніх дихальних шляхів – тонзиліт, паратонзилярний абсцес, фарингіт, ларингіт, синусит, вторинна бактеріальна інфекція на тлі грипу чи застуди.
- інфекції нижніх дихальних шляхів - трахеїт, гострий бронхіт або загострення хронічного бронхіту, пневмонія (часткова, бронхопневмонія, первинна атипова пневмонія), бронхоектази, легіонельоз.
- Інфекції середнього та зовнішнього вуха.
- Гінгівіт, ангіна Венсана.
- Інфекції шкіри та м'яких тканин: фурункули, карбункули, запалення сполучної тканини, пика.
- Інфекції травного тракту - запалення поличного міхура, стафілококове запалення тонкого кишечника та ободової кишки.
- для профілактики навколоопераційних інфекцій, вторинних інфекцій на тлі опіків, ендокардиту у хворих,підданих стоматологічним втручанням.
- Інші інфекції: мієліт, уретрчт, гонорея, ранній сифіліс, венерична гранульома, дифтерія, скарлатина.
Еритроміцин є антибіотиком резерву для лікування бактеріальних інфекцій, викликаних грампозитивними збудниками, стійкими до пеніциліну. Еритроміцин є препаратом вибору у пацієнтів із підвищеною чутливістю до пеніцилінів.
Препарат слід застосовувати строго за призначенням лікаря, щоб уникнути ускладнень.
Протипоказання
Коли не застосовувати препарат Еритроміцин
У пацієнтів з підвищеною чутливістю до еритроміцину, інших макролідів або до будь-якої речовини, що входить до складу препарату, а також у пацієнтів, які приймають препарати, такі як амісульприд, астемізол, мізоластин, пімозид, сертиндол, симвастатин, терфенадин, толтеродін, циза ерготамін або дигідроерготамін.
Коли необхідно бути обережними застосовуючи препарат Еритроміцин
- Якщо пацієнт має підвищену чутливість до еритроміцину або інших препаратів з групи макролідів, він повинен проінформувати про це лікаря перед застосуванням препарату.
- У пацієнтів з порушеннями функції печінки або які приймають одночасно препарати, які можуть чинити гепатотоксичну дію, еритроміцин може посилювати порушення функції печінки. Пацієнти з порушеннями функції печінки перед застосуванням антибіотика повинні поінформувати лікаря про це захворювання.
- Під час тривалого лікування еритроміцином лікар повинен призначити проведення функціональних проб печінки.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ, ЩОДО ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ
- Еритроміцин, який призначається вагітним жінкам хворим на сифіліс, не досягає у плода терапевтичних концентрацій.Тому в таких випадках дитині, мати якої приймала еритроміцин внутрішньо, лікар призначить пеніцилін відразу після народження.
- Пацієнти з міастенією перед початком лікування еритроміцином мають про це захворювання поінформувати Bpa'ia. Еритроміцин може посилювати симптоми міастенії.
Антибіотики широкого антибактеріального спектру дії (наприклад макроліди, напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини) іноді можуть спричинити псевдомембранозний коліт, симптомом якого є тяжкий або тривалий пронос. Пригнічення в кишечнику нормальної бактеріальної
Флора сприяє розвитку палички Clostridium викликають клінічні симптоми псевдомембранозного коліту. Тому пацієнти у яких пронос виник під час лікування антибіотиком або відразу після його відміни, повинні звернутися до лікаря і не займатися самолікуванням. Якщо підтвердиться діагноз псевдомембранозного коліту, необхідно негайно відмінити прийом еритроміцину та розпочати відповідне лікування. У легших випадках зазвичай достатньо відмінити препарат, у важчих – необхідно призначити внутрішньо метронідазол або ванкоміцин. Протипоказаний прийом препаратів, що гальмують перистальтику кишечника або інших засобів, що мають скріпну дію.
- Тривале застосування антибіотиків, у тому числі еритроміцину, може призвести до надмірного розвитку стійких бактерій чи грибів. У разі появи нових грибкових або бактеріальних інфекцій під час лікування еритроміцином слід негайно припинити прийом антибіотика та звернутися до лікаря.
- У тяжкохворих, які приймають одночасно еритроміцин та ловастатин, спостерігалися випадки рабдоміолізу (руйнування поперечно-смугастої мускулатури).
- Еритроміцин може спотворювати результат визначення рівня катехоламінів у сечі,проведеного флюорометричним методом.
Перед тим, як розпочати лікування еритроміцином, лікар повинен призначити проведення висідання на визначення чутливості виділеного збудника до препарату. Лікування можна розпочати до одержання результатів чутливості мікроорганізму до препарату. Після одержання результату (антибіотикограми) лікар може замінити антибіотик. ‘
Необхідно проконсультуватися з лікарем, навіть якщо вище зазначені застереження стосуються ситуацій, що виникли в минулому.