Фальшиві пірати Сомалі обманюють західних журналістів
Рубрики: Африка, Переклади, Піратство Опубліковано: 09-04-2013
Їх вважають найгрізнішими розбійниками у світі. З 2005 року пірати Сомалі викрали сотні людей і отримали сотні мільйонів доларів у вигляді викупу. Через них частина околиць східного узбережжя Африки перетворилася на найнебезпечніші для судноплавства води на планеті.
Звісно, іноземні журналісти прагнуть взяти у невловимих піратів інтерв'ю та регулярно навідуються заради цього до сусідньої та відносно безпечної Кенії. Однак, як вдалося з'ясувати кореспондентові британського телеканалу Channel 4 Джамалу Осману, сомалійцю за походженням, далеко не всі вони отримують те, на що розраховували.
Ця історія почалася в нетрі Істлі - великого передмістя кенійської столиці Найробі, в якому живе безліч сомалійців. Саме там я познайомився з Аданом. Він та його друзі заробляють на життя, обманюючи найкращих у світі журналістів. У чому полягає їхній бізнес? Вони прикидаються піратами Сомалі.
«Ми займаємося цим, бо маємо акторський талант», - розповідає Адан. Поки кораблі захоплюють, а матросів викрадають, пірати Сомалі користуються у журналістів великим попитом. «Вони [журналісти] приходять до боса і кажуть, що їм потрібні пірати, – пояснює він. – Бос приходить до нас і каже: "Білим потрібні пірати, ваш вихід"».
Роль координатора виконує «посередник», який пропонує журналістам за комісійні звести їх із «справжніми піратами». Він стверджує, що оскільки він місцевий, він може дістатися до тих людей у громаді, на яких західні журналісти ніколи не вийдуть. Існує ціла складна схема, що дозволяє переконати журналістів у реальності цього плану. «Посередник» возить — іноді цілими днями—західних гостей околицямипошуках невловимих розбійників і переконує їх, що з інформаторами поки що надто небезпечно зв'язуватися.
Кульмінацією схеми є очне інтерв'ю з так званими піратами. Потім ці матеріали потрапляють на сторінки шанованих західних видань і документальні фільми, багато з яких йшли в 18 країнах світу.
«Фальшиві пірати» - переважно жителі Кенії, причому багато хто з них (зокрема Адан) - навіть не сомалійці, а боран - вихідці з народу, який живе в Ефіопії та на півночі Кенії.
Зазвичай Адан працює у ресторані, але як фальшивий пірат він заробляє набагато більше. «На день мені платять 200 доларів. Я сам себе забезпечую, і мені не треба залежати ні від кого».
Адан поки що новачок у цьому бізнесі. А ось "Башир" (ім'я несправжнє) грає пірата вже давно. Його було важче переконати говорити, але зрештою він зізнався, що він не пірат, а «актор». За його словами, він досі не розуміє, як спочатку хоч хтось міг повірити, що він – справжній пірат.
Незважаючи на це, Башир з'являється в датському документальному фільмі 2010 як один з найнебезпечніших піратів Сомалі. Йдеться про фільм, знятий знаменитим данським журналістом Расмусом Кратом (Rasmus Krath) і Датською телерадіомовною корпорацією (DR), що транслювався. У своїй заяві для Channel 4 News DR зазначила: «Навіть якщо один з піратів у фільмі Расмуса Крата виявився актором, це не робить фільм в цілому менш заслуговуючим на довіру».
"Саме нам - тим, хто в морі, дістаються всі ризики і тяготи", - сказав він мені.
За словами Башира, насправді він навіть не бував у Сомалі. Мені, як сомалійцю, було зовсім не важко здогадатися, звідки він родом. За акцентом я зрозумів, що він сиджуї, тобто належить до більш ніж двох мільйонів енічних сомалійців, які живутьна північному сході Кенії.
Башир розповідає, що за всі ці роки він звик уважати, що просто знімається в кіно. «Посередник нам так і каже: “Хлопці, це кіно. Білі платять, ми заробляємо”, - пояснює він.
"Ми граємо. Фільм має виглядати правдоподібно, – каже Башир. – Подобається це чи ні, але пірати такими речами не займаються».
«Для чого пірат зніматиметься у фільмі, якщо має гроші? У піратів вони є - ну і, питається, навіщо їм зйомки? Вони не мають часу за плату цькувати байки для білих».
За словами Адана, він не шкодує, що зображує пірата, і ні в чому не кається. «Розумієш, хлопці із Заходу вважають африканців дурнями. А ми зовсім не дурні. Ми набагато розумніші за них. Поки вони думають, що дурять нас, ми їх дуримо».
- Джамал Осман