Гаваї класичний приклад еволюції у дії
Для багатьох Галапагоські острови є основним прикладом креативної потужності природного відбору. Зрештою, саме тутешня дика природа надихнула молодого Чарльза Дарвіна на розробку теорії еволюції. Але на іншому архіпелазі, близько п'яти тисяч миль на захід, еволюція може запропонувати глядачам ще більш вражаючу виставу.
Ізольовані острови, наповнені життям
Гаваї – це острови, які надали нового значення слову «віддалені». Розташований у центральній частині Тихого Океану ланцюг з восьми головних островів є єдиними зразками суші досить великого розміру на багато тисяч миль навколо. Якщо ви попливете на схід з Гонолулу, наступна земля, на яку ви натрапите - це Тайвань, але до нього вам доведеться плисти близько шести тисяч миль. Незважаючи на ізольованість, Гаваї зовсім не є безлюдними. На архіпелазі можна знайти тисячі видів рослин і тварин, більшу частину яких ви не знайдете більше ніде на Землі. Також варто відзначити, що багато з них разюче відрізняються від своїх звичних для людей родичів. Але що такого є в цих островах, що дозволило еволюції бути настільки креативною?
Історія про галапагоських зябликів
Коли Чарльз Дарвін відвідав Галапагоські острови, розташовані неподалік узбережжя Південної Африки, він зібрав зразки місцевих зябликів. Тоді він не надав цьому особливого значення. Через рік стало зрозуміло, що різноманітність видів зябликів на Галапагоських островах просто вражає. Всього там було виявлено цілих чотирнадцять видів, кожен з яких відрізнявся від інших формою дзьоба, що дозволяло кожному з них жити по-своєму зовсім не так, як жили інші птахи.Наприклад, один із видів зябликів жив так, як живуть дятли. Птахи були класичним прикладом еволюції у дії. "Нормальні" зяблики прилетіли на острови з великої землі і, виявивши, що там немає представників їхнього виду, почали пробувати різні способи пристосування до життя. Зрештою, вони еволюціонували в різні види. Біологи називають цей процес адаптивною радіацією. У деяких версіях цієї історії зяблики стали одним із ключових відкриттів, які змусили Дарвіна розробити його теорію еволюції. Насправді ж Дарвін майже нічого не писав про галапагоських зябликів, використовуючи здебільшого зовсім інші приклади. Тільки після того, як він розробив і продумав свої ідеї, Дарвін зрозумів, наскільки ці зяблики важливі.
Адаптивна радіація на Гаваях
Незалежно від цього, галапагоські зяблики є класичним прикладом еволюції, зокрема – адаптивної радіації, в дії. Але коли адаптивна радіація сталася на Гаваях, вона виявилася ще родючою. Перші птахи, які опинилися на Гаваях, найімовірніше, прибули туди близько восьми мільйонів років тому зі Східної Азії. На жаль, люди ніколи не дізнаються, як ці перші колоністи пройшли таку неймовірну дорогу. Однак коли вони впоралися з цим завданням, вони сприйняли свій новий будинок так само, як і зяблики на Галапагоських островах. Протягом тисячоліть ці першовідкривачі еволюціонували, що призвело до появи щонайменше 140 різних видів птахів.
Різноманітність гавайських квіткарок
Гавайським аналогом галапагоських зябликів є гавайські квіткарки, які розвинулися як мінімум 56 різних видів, хоча починали з одного або двох. Вони випереджають зябликів як за чисельністю, так ірізноманітності. Птахи мають різноманітне забарвлення, починаючи з яскравих відтінків червоного та закінчуючи блідо-жовтими та зеленими. Їхні дзьоби також різняться між собою, і вони також змінювалися залежно від того, який спосіб життя обирали птахи. Дзьоби квіткарок можуть мати вигляд від коротких до довгих, від грубих до вишуканих, від прямих до вигнутих, а іноді навіть поєднують у собі кілька різних параметрів. Чорно-червона гавайська квіткарка, наприклад, має довгу, тонку, вигнуту на кінці дзьоб, яку вона використовує, щоб пити нектар з квітів. А ось птах, який на гавайській говірці називається 'akiapōlā'au, має дзьоб, який часто порівнюють зі швейцарським армійським ножем. У цього виду квіткарки довга, товста і велика нижня частина дзьоба, тоді як верхня є вигнутою. Така форма ідеальна для того, щоб видобувати комах із кори дерев.
Комахи на Гаваях
Якщо мова зайшла про комах, то варто зазначити, що вони були ще родючішими, ніж птахи. На Гаваях мешкає понад п'ять тисяч місцевих різновидів комах, багато з яких придбали неймовірні засоби для виживання на островах. Деякі розрослися до величезних розмірів. Наприклад, гігантська гавайська бабка зростає доти, доки розмах її крил не починає складати цілих 15 сантиметрів. Мушки з сімейства дрозофіл (серед яких є відомі всім плодові) також розбилися на безліч видів. Якщо бути точніше, тут налічується понад тисячу різних унікальних для Гаваїв видів. Це приблизно чверть всіх видів у світі, хоча при цьому всі ці мушки живуть менш ніж на одній сотій відсотку земної поверхні.
Хижа гусениця
Однак нагороду за найбільш вражаючу еволюційну зміну отримує іншекомаха. Люди найчастіше уявляють собі гусениць як невеликих істот, які спокійно пожовують листя рослин. Але не на Гаваях. Гусениці одного з видів молі перетворилися під час еволюції на справжніх хижаків. Вони полюють за своєю здобиччю, причаївшись на листі рослин, як звичайні гусениці. Але варто повз пролетіти мушці, як гусениця моментально вихоплює її з повітря і з'їдає. Для цієї мети у цих гусениць є навіть своєрідні пазурі, властиві іншим хижакам. «На мою думку, випадок Eupithecia (наукова назва цього виду) є найбільш вражаючим і дивовижним прикладом того, що сталося на Гаваях - сказав Денніс ля Пуант, член науково-дослідного центру, що займається геологічними дослідженнями екосистеми островів Тихого Океану. - Просто неможливо придумати дивовижніший еволюційний стрибок порівняно з гусеницею, що перетворилася на хижака».