Геополітика (генезис, основні теорії та концепції)
Геополітика - мистецтво та практика використання міжнародних політичних сил. Традиційно, цей термін застосовується головним чином для опису впливу на політику географічних факторів, але його вживання у XX столітті набуло ширшого характеру.
У наукових колах геополітика передбачає географічний, історичний та соціологічний аналіз питань, пов'язаних із політикою та просторовими структурами на різних рівнях (від державного до міжнародного).
У 1990-ті р. геополітика пережила своє відродження в постперебудовній Україні. Цей напрямок політичної науки вийшов за межі академічної дисципліни та сфери діяльності професійних політиків. У наш час геополітична термінологія широко використовується засобами масової інформації. Геополітична проблематика активно обговорюється політичними діячами та вивчається різними аналітичними центрами.
Можливо виділити такі причини такого зростання інтересу в українському суспільстві до геополітики. По-перше, за допомогою геополітики багато аналітиків намагаються пояснити причини розпаду СРСР та оцінити сучасне становище Укаїни у світовому співтоваристві та перспективи розвитку нашої країни.
По-друге, геополітичний підхід залучається до пояснення трансформацій, що відбуваються з сучасною цивілізацією, так званого цивілізаційного зсуву, потреба в якому насамперед проявляється у виникненні проблем глобального розвитку.
Походження геополітики, за традицією, пов'язують з її виділенням з політичної географії. У зв'язку з цим багато теоретиків дають генетичне визначення геополітики, яке зводиться до констатації відмінностей між геополітикою та політичною географією.
Досить поширеним є іорганічне визначення геополітики. Відповідно до такого підходу геополітика розглядається як наука про державу як живий організм, іноді говорять про державу як надбіологічний організм.
Теорія та концепції геополітики
Теорія геополітики розвивалася та збагачувалася протягом усього ХХ ст. У різних країнах формувалися свої напрями досліджень, але вони були підпорядковані державним інтересам. Авторами таких досліджень були вчені, фахівці різного профілю, великі політичні діячі (навіть рівня міністра закордонних справ). Основу сучасної геополітики заклали фундаментальні роботи (концепції), створені у різні періоди.
Зміна політичної ситуації у світі наприкінці ХХ ст., поява нових світових лідерів викликала до життя концепцію поліцентричного світу. Наприклад, американський географ С. Коен виділяв п'ять головних геополітичних центрів світу першого порядку (США, Японію, Європейський союз, Україну та Китай) та центри другого порядку, які мають велику вагу у своїх регіонах (Бразилію, Нігерію, Індію та ін.).