Глисти у гусенят
Л.Миколаєва.
Глисти у гусей – це дуже поширене явище. Воно пов'язане з тим, що гусак - пасовищний і водоплавний птах. Він харчується травою, з'їдаючи на день до 1 кілограма зеленої маси. Відповідно він постійно скидає послід і на пасовищі, де щипає траву, і на водному вигулі - прямо у воду, в якій теж знаходить собі корм у вигляді ряски та інших водоростей. Тому, якщо водоймище непроточне або вигул використовується рік у рік, у воді і грунті неминуче накопичуються в дуже великих кількостях глистяні яйця, які і заражають молодняк.
Для профілактики зараження гельмінтами вигульний майданчик потрібно щорічно перекопувати на багнет лопати, розрівнювати і засипати гашеним або хлорним вапном. Водні ж прогулянки птах повинен здійснювати лише у проточній водоймі.
Щороку навесні перед випуском птиці на водний вигул кожному гусю добре б давати відповідні препарати з профілактичною метою - вони в широкому асортименті є у ветеринарних аптеках. Їх зазвичай замаскують у хлібному м'якуші. Можна давати гусакам сире гарбузове насіння, цей народний метод боротьби з глистами хоч і не вважається дуже ефективним, але іноді дає позитивні результати.
Пташиний послід із пташника і з вигульного майданчика потрібно регулярно збирати і спалювати або глибоко закопувати.
Деякі господарі, знаючи про небезпеку зараження гельмінтами на прогулянках, зовсім перестають випускати птаха на вигул. Це теж неправильно - у пташнику можуть бути заражені і напувалка, і підстилка, і весь інвентар, особливо якщо ним довго користуються. Так що в будь-якому випадку потрібна регулярна дезінфекція.
Хвору жптаха треба лікувати, причому під наглядом ветеринарного лікаря, який визначить, яким видом глистів він уражений: кожен різновид вимагає свого лікування.