Хочеш утримати Відпусти!

Найбільше відкриття – те, що втримати щось чи кого можна, лише відпустивши. Ось такий феномен.

хочеш

Головне – зробити це у своїй голові. Відпустити по-справжньому. Дати чомусь статися незалежно від твого упертого бажання. Дати комусь право вчинити так, як він хоче і вважає за потрібне. Внутрішньо прийняти це та погодитися. І продовжити жити своїм життям.

Колись давно у Кастанеди я прочитала: "Не прив'язуйся ні до кого і ні до чого". Збагнути не могла, як це? І навіщо? Адже це так здорово мати прихильність. Як без неї? І тільки зараз зрозуміла: то ти можеш бути вільним. Найчастіше прихильність стає залежністю. А з нею ти втрачаєш себе. Це про залежність взагалі: від цигарок, від алкоголю, від ігор, від людини. Коли жити і дихати без цього не можеш. Тому все треба вміти відпустити. Щоб бути справжнім.

Надати усьому право вільної волі. Не "ну і нехай!" і “на зло ворогам!”, а спокійна, впевнена переконаність у тому, що з тим чи без того, чого або кого ти дуже потребував, ти все одно будеш гаразд. Важливо не прив'язуватись до результату. Тому що ніхто не повинен погоджуватись з тобою. Що хоч би яким поганим, нерозумним і недоречним тобі здавався чийсь вибір, це лише твоя оцінка. Це твоє небажання дати іншому право на свою думку, своє почуття та свою дію. Ти не повинен бути поруч із цією дією. Але ти й не мусиш брати на себе відповідальність змінити цю думку або пояснити, наскільки неправильне це почуття. Єдине, що ти можеш змінити – це продовжити жити своїм життям. Ось це ти точно мусиш робити.