Холіноміметичні препарати
Фармакологічна дія: препарат збуджує периферичні М-холінорецептори, при місцевому застосуванні збільшує секрецію слинних залоз, викликає звуження зіниці, спазм акомодації, зниження внутрішньоочного тиску.
Показання: у стоматології можливе застосування для збільшення салівації при «сухому» синдромі, в офтальмології - при глоукомі, тромбозі центральної вени сітківкою оболонки, її атрофії.
Спосіб застосування: для збільшення салівації водний 1% розчин приймають по 23 краплі на шматочку цукру під язик.
Побічна дія: при отруєннях виникають симптоми парасимпатикотонії: слинотеча, бронхоспазм, різкий міоз, профузний піт, брадикардія.
Протипоказання: бронхіальна астма.
Взаємодія з іншими препаратами: ефект може посилюватися при одночасному застосуванні інших парасимпатоміметиків (прозерин, ацеклідин).
Форма випуску: 1 та 2% розчини у флаконах по 5 та 10 мл.
Умови зберігання: у захищеному від світла місці. Список А.
Прозерин(Proserinum). Синонім: Неостигмін (Neostigmine).
Фармакологічна дія: є синтетичним інгібітором холіноестерази оборотного типу дії. Чинить переважно периферичну дію, оскільки погано проникає в ЦНС. Покращує нервово-м'язову передачу, збільшує тонус сечового міхура, перистальтику кишечника. Викликає звуження зіниці та знижує офтальмотонус.
Показання: застосовується при міастенії, післяопераційної атонії кишечника та сечового міхура. В анестезіологічній практиці використовується для припинення ефекту антидеполяризуючих міорелаксантів (тубокурарин, диплаїїн, бромід піпекуронію, хлорид алкуроній, атракуріум). Для лікування глаукоми прозерин використовуютьмісцево.
Спосіб застосування: в анестезіології для припинення дії міорелаксантів перед введенням прозерину необхідно внутрішньовенно ввести 0,1% розчин атропіну сульфату в дозі 0,5-0,7 мл, що запобігає можливому брадикардичному ефекту прозерину. Після цього через 1,5-2 хв при частішанні пульсу прозерин вводять внутрішньовенно в дозі 3 мл 0,05% розчину.
При необхідності повторно вводять таку саму дозу (максимально 10-12 мл 0,05% розчину) протягом 20-30 хв.
Для лікування післяопераційної атонії кишечника та сечового міхура, а також при міастенії прозерин призначають внутрішньо або підшкірно. По 0,015 г 23 рази на день за 20 хв до їди, підшкірно: по 1 мл 0,05% розчину 1-2 рази на день.
Побічна дія: при передозуванні можливі гіперсалівація, нудота, міоз, підвищення перистальтики кишечника, часте сечовипускання, посмикування скелетної мускулатури, бронхоспазм.
Протипоказання: епілепсія, гіперкінези, брадикардія (менше 55 уд/хв), бронхіальна астма.
Взаємодія з іншими препаратами: потенціює парасимпатоміметичні ефекти різних засобів (серцеві глікозиди, М-холіноміметики, тіобарбітурати), посилює брадикардичний ефект бета-блокаторів, зменшує дію холінолітиків групи атропіну, а також є антагоністом.
Форма випуску: таблетки по 0,015 г; 0,05% розчин у ампулах по 1 мл.
Умови зберігання: у захищеному від світла місці. Список А.
Довідник лікаря-стоматолога з лікарських препаратів За редакцією заслуженого діяча науки РФ, академіка РАМН, професора Ю. Д. Ігнатова