Хворі на власну уяву
Блаженної пам'яті старець Паїсій Святогорець
Слова. Том ІІІ
Духовна боротьба
Частина перша. Про лайку помислів
Глава третя. Про довіру помислу
Хворі на власну уяву
Найстрашніша хвороба — це коли людина повірила своєму помислу про те, що вона на щось хвора. Цей помисл душить людину тривогою, засмучує її, позбавляє апетиту і сну, змушує приймати ліки, і врешті-решт, будучи здоровою, людина дійсно занедужує. Я розумію, коли лікується людина, яка справді чимось хвора. Але, спочатку здоровим, а потім, вважаючи, що хворий, дійсно захворіти, не маючи на те ніяких причин, такого я зрозуміти не можу. Наприклад, буває таке: людина має і тілесну і духовну силу, але, незважаючи на це, не може зробити нічого, тому що повірила своєму помислу, що вселяє, що він нездоровий. В результаті людина згасає і тілесно і духовно, І вона не бреше [- це дійсно так]. Повіривши в те, що в нього якась хвороба, людина піддається паніці, надламується, і потім не може нічого зробити. Так, без будь-якої поважної причини, він приводить себе в непридатність.
Іноді до мене в каливу приходять серйозно надламані люди. "Помисл каже мені, що в мене СНІД", - кажуть вони і вірять у це. "Можливо, у тебе в житті було те й те?" — питаю я. "Ні, - відповідають, - нічого подібного не було". - "Тоді, - кажу, - ти засмучуєшся даремно. Іди, здай аналізи, щоб вигнати свій помисел". - "А якщо, - відповідають вони в страху, - аналізи покажуть, що СНІД у мене таки є?" Так вони не слухають мене і страждають. А от ті, хто слухняно йдуть на обстеження, переконуються в тому, що вони не мають жодного СНІДу. І подивіться: їхні обличчя змінюються, до нихповертається смак до життя. А перші від розладу можуть злягти у ліжко і навіть їсти нічого не будуть. Ну гаразд, скажімо, у тебе і справді СНІД. Але для Бога немає нерозв'язних проблем. Якщо ти будеш проводити більш духовне життя, сповідатись, причащатись, станеш справжнім християнином, то тобі допоможе Господь.
— Герондо, а чому людина починає думати, ніби вона хвора?