Як манить таїнство до себе
Так промчали два тижні і хлопці стали помічати, що вони не боялися бійок. Перестали відчувати біль. Тіло ставало сильним, а душа спустошена. Якщо раніше вони відчували жалість до людини якій погано, то тепер це їх забавляло. Вони ставали жорстокими. Дивлячись на муки людини, навіть своєї близької, вони відчували захоплення. Поступово у них відроджувався звір. Мати Андрія часто ходила до церкви та молилася за всіх рідних та знайомих. Вона розуміла, що з сином, щось відбувається. Але як йому допомогти поки що не знала.
Йшов останній тиждень Великого посту перед Великоднем. Мати Андрія намагалася свого сина викликати на відверту розмову, їй хотілося дізнатися чому Андрій ночами не спить, але це їй поки що дізнатися не вдавалося. Тоді вона вирішила поговорити з другом Андрія. Адже він був її хрещеником. Віктор не відразу пішов на відвертість, він теж ночами не міг спати. Те, що почула мати Андрія від Віктора, ніяк не давало їй спокою. І вона звернулася по допомогу до батюшки. Батюшка уважно вислухав її і сказав: "Спробуй вмовити сина і хрещеника прийти в храм, покаятися і прийняти святе причастя. Господь милостивий, але якщо це пов'язано з чорною магією, то доторкнутися до святині вони не зможуть. А на плаву їх тримає святе хрещення і молитва матері.
Олена, так звали мати Андрія поставила перед собою завдання вмовити сина та хрещеника прийти до храму та розкаятися. Вона стала помічати, що Андрій спить тільки вдень, а вночі чимось займається, щоб не спати. Вона вирішила поговорити з сином уночі і раптом зрозуміла, що він не проти відкрити їй свою душу. "Синку, я бачу як ти мучишся. Я ж твоя мати і постараюся тобі допомогти. Скажи, що з тобою трапилося?" Син уважно подивився на матір і запитав: "Мамо, а ти зможешмене зрозуміти?" "Постараюсь", відповіла вона і приготувалася слухати.
Розповідь була довгою, спочатку про те, що Він відчував на цвинтарі. Потім про те, що його мучить зараз. Андрій розповів, чому він боїться спати вночі. Варто йому заснути, як уві сні він перетворювався на величезне чудовисько і всю ніч блукав з подібними до нього. Їм був наказ знайти і знищити немовля, але де це немовля ніхто не знав. Андрій літаючи вночі містом бачив усіляких чорних тварюк. Їх було безліч темряви і маленьких, і великих. Усі вони були потворні та жахливі. Коли він не спав уночі, то не бачив їх. Вдень вони рідко приходили до нього уві сні. Я не знаю, що мені робити, я втомився від усього, закінчив свою розповідь Андрій. Віктор теж не спить ночами з цієї причини, якщо ми всипаємо, то уві сні зустрічаємося з ним і літаємо разом.
Якийсь час мати сиділа і мовчала. Потім поклавши руку на плече синові сказала: "Синку, покайся у всьому і прийди в храм, прийми святе причастя. Господь милостивий, головне не втрачай надії." Він пообіцяв, що прийде до храму і покається. Час минав, кілька разів Андрій прикодив у храм, але після служби й то на п'ять хвилин. Під час служби він так і не зміг переступити поріг храму. Батюшка казав, що треба, щоб він покаявся за всіх. Але Андрія якась сила відганяла від того місця, де звучали церковні співи та читалися молитви. Віктор почав ходити до молитовного дому, до баптистів і незабаром несподівано помер.
Андрій упокорився з усім цим і став жорстокою людиною. З сорока років, п'ятнадцять років він просидів на зоні. Хотів створити сім'ю, але жорстокого поводження не витримала дружина. Він пішла від нього із чотирма дітьми. Сімейним він був лише п'ять років. Про дітей він іноді згадує і розуміє, що нічого хорошого він у цьому житті не встиг зробити. Але нічого вже не можна повернути. Батюшкасказав, якщо він не зможе покаятися і прийняти причастя, ми зможемо йому допомогти. Так Андрій залишився один без рідних, без добрих друзів. Він іноді плаче, що вже сімнадцять років не бачив своєї матері. Молодші діти забрали її далеко, але бояться зустрічі Андрія з матір'ю. Вона дуже хвора і хоче з ним побачитись, але діти бояться за неї. Вони чули як Андрій казав знайомим, мені б раз її побачити та вбити. Якось Андрій написав матері: "Я прилітав до тебе вночі, але для мене ти стала недоступною. Ти спала, але я не зміг до тебе навіть доторкнутися, тому що ти була в золотому коконі" А мати часто не спить ночами і молиться за заблукавого сина, про його втрачену душу.