Як розпізнати форму, звання, нагрудний знак

розпізнати

Ну, що тут можна сказати. Без точної прив'язки до місцевості важко щось з'ясувати. Пройдемося за видимими даними.

Фуражка пошита на замовлення. Але не офіцерська. Скоріше – вільнонайманого. Бо козирок не статутний. Робив крамар. Але із форсом. Судячи з відсутності кокарди, кашкет - власність господаря фотоательє і господар не ризикнув одягати справжню кокарду, або вже рік 17-го. І кокарди над темі. Але нема й зірки, стрічки. Що може говорити про відсутність належності юнака до якогось військового підрозділу.

Мундір. Річ парадна. Зшита теж на замовлення. Але вже перешивалася по зростанню. Мундир застарілий, уланський. Наприкінці першої світової ще були такі. Щоправда, гасали з уланською шапкою. Ось та кисть, яка звисає з лівого плеча – це кітіш-вітіш. Іншими словами – етикетні шнури. Який кріпився зашморгом праворуч на уланській шапці. А в пішому строю – за гудзик мундира. Це чудовий знак усіх уланів.

Але не так, як на знімку. Фотограф, очевидно, не знав – як кітіш ховається під гудзик. І ще. Етикетний шнур на фото однокольоровий, мабуть червоний. Це відмінність рядового улану. А погони унтерські.

Загалом, не варто суворо судити про цю стару фотографію. Диво взагалі, що вона збереглася.

А ось фото справжніх уланів 1907-1914 років. У польовій та парадній формі.