Як ти змогла мене зачарувати
У головних ролях:
показати всіх »
Фільм оповідає про непрості взаємини між індуським хлопцем Телугу, Картиком, який працює асистентом режисера та християнською дівчиною Малаялам, Джессі. Картик закохується в Джессі, і говорить їй про свої почуття, вона показує йому свою байдужість лише тому, що намагається бачити вперед. Вони належать різним релігіям, і її консервативна сім'я ніколи не прийме у сім'ю не християнина.
Картик виявляється наполегливим і домагається розташування Джессі, проте закохані стикаються з численними проблемами та конфліктами. Чи зможуть вони подолати всі перешкоди?
- Додати рецензію.
Щойно подивилася, і анітрохи не шкодую. Дуже пронизлива зворушлива історія, залишає приємний післясмак. Не здивування, що цей фільм - повна копія іншого, Vinnaithaandi Varuvaayaa, перекладається як Ти дістанеш заради мене небеса, або якось так. Почнемо з того, що цей фільм є мовою телугу, а той тамили. Склад акторів в обох фільмах різний, фільми вийшли майже одночасно двома мовами, але їхні долі та любов у глядачів різні. Як у героїв цього сюжету. Не пускаючись у подробиці, скажу, що фінал у них різний, мені, мабуть, навіть більше сподобався фінал. Чи зможеш ти дістати небеса заради мене, але я поки що його не дивилася.
Що об'єднує ці два фільми, то це основна сюжетна лінія, композитор і режисер. Хочу поділитись своїм недавнім відкриттям. Виявляється, для індійського кіно це природний сучасний процес, так званий тренд, що фільми випускаються одночасно мовами телугу і тамілі, хінді (Боллівуд) і телугу або тамілі, і так далі. Склад акторів який завжди зовсім різний, іноді акторів хінді змушують розучувати цілі монологи на телугу. Проте це існуючий (і, напевно, небезцільний) процес. Все-таки, в країні понад 20 офіційних мов, хоча хінді прийнято майже скрізь, але я не зустрічала фільмів на хінді, дубльованих на телугу або тамілі, на них дублюють фільми Голлівуду (а правда, прикольно було б подивитися, як, наприклад, Гаррі Поттер вимовляє заклинання на тамілі?
Тепер, власне, до фільму. Дуже красивий, саме красивий, з погляду підібраних пейзажів, побудови кадру, операторської роботи, навіть власне поворотів сюжету та емоцій, що переживаються героями та передаютьсяглядачам. З самого початку, любов головного героя зображена з такою зворушливістю, з таким тонким гумором, що не помітила, коли стала співпереживати герою і хотіти, щоб його кохання не виявилося нещасливим. Отже, спочатку є чарівність, багато чарівності. Далі у тканину оповідання вплітається темна нитка розчарування. Тоді здається, все, капут, знову всюдисущий екзистенціалізм з його вибором, бути самим собою, жити в гармонії зі своїми почуттями, поруч із коханою людиною, або підкоритися зовнішньому тиску невблаганного світу. Ось тут починаєш не на жарт переживати, коли здається, всі надії героя впали
Індійське кіно продовжує тенденцію, яка вперше, гадаю, яскраво проявилася, найраніше, у Весіллі в сезон дощів Світи Наїр. Під зовнішнім тиском розкутого Заходу індійське консервативне суспільство здається, вікові традиції і традиції поступаються місцем вільним звичаям сучасного життя. Ахаха, не скажу більше нічого, дивіться та переживайте самі, яким буде фінал, чи з'єднаються герої, чи зможуть подолати заборони?
Музика. Великий та Неповторний А. Р. Рахман. В Індії шануємо не менше кіногероїв, як національний герой, гадаю, ще до знакової перемоги Мільйонера з Трущоб, а потім і поготів. Особисто мені в цьому фільмі не вистачило хоч крапельки драйвової ритмічної музики, вона вся мелодійна, така, знаєте, наспів, неспішна, але це моя думка, мій погляд. Швидше, така музика більшою мірою відповідає атмосфері фільму, тому все гаразд. Та й А. Р. Рахман славиться мелодійними композиціями.
Дуже рада, що подивилася, не вважаю час даремно витраченим.
На завершення трохи не в тему. Фільм про хлопця хінді та про дівчину малайалів. Дивилася один фільм мовою малайалам, Блакитний лотос називається Neelathamara. Дуже всімрекомендую. Не те щоб він схожий на цей (він взагалі інший, і за атмосферою, і за сюжетом), але для гурманів це буде смачним десертом.