Який звук видає найбільша у світі жаба Книга загальних помилок
Який звук видає найбільша у світі жаба?
Ніякий. І точно не «РИБІТ».
Трифутова жаба-голіаф із Центральної Африки — німа.
На сьогоднішній день відомо 4360 видів жаб, але лише одна з них кричить «рибіт». У кожної особи свій власний, унікальний крик. Причина, через яку ми вважаємо, що всі жаби кажуть «рібіт», полягає в тому, що «рібіт» - звук, характерний для тихоокеанської жаби (Hyla regilla). Саме така жаба живе у Голлівуді.
Записане в місцях природного проживання, це квакання вже кілька десятиліть супроводжує фільми «фабрики мрій» — для надання колориту будь-чому, просто всьому поспіль — від боліт Флориди до в'єтнамських джунглів.
Жаби видають різні звуки. Вони квакають, хропуть, хрюкають, виводять трелі, клохчуть, цвірінькають, дзвенять, вухають, свистять і бурчать. Вони можуть робити звуки, що нагадують голоси корови, білки або цвіркуну. Лаваюча дерев'яна квакша тявкає як собачка; жаба-тесляр стукає як два теслі, що забивають цвяхи; жаба Фаулера видає звук, що нагадує мекання вівці, що страждає на найжорстокішу застуду. Американська парадоксальна жаба (Pseudis paradoxa) взагалі хрюкає як свиня (а парадоксальна вона тому, що її пуголовки втричі більші за матір).
Нещодавні дослідження нарешті допомогли розгадати загадку: як за такої сили квакання у жаби не лопаються барабанні перетинки. Виявляється, слухають жаби за допомогою легень. Поглинаючи вібрації, легені вирівнюють внутрішній та зовнішній тиск на поверхні перетинки, захищаючи чутливе внутрішнє вухо жаби.
Принцип роботи кваків жаб схожий з принципом радіостанцій: кожен вид вибирає власну частоту. Тому все, щочуємо ми з вами, — ліс чи околиці ставка, наповнені різноголоссям квакш, що суперничають, — практично не відволікає жаб-дам, які налаштовуються виключно на звуки, вироблені самцями того ж виду.
У міжнародному плані прийнято вважати, що жаб'ячі звуки найбільше схожі на качине крякання. Але не скрізь. У Таїланді, наприклад, жаби говорять "про-об", у Польщі - "кам-кам", в Аргентині - "берп"; алжирські видають звук "гар-гар", схожий на китайське "гво-гво"; бенгальські кажуть "гангор-гангор"; хінді - «ме:ко:ме:к-ме:ко:ме:к» (двокрапка тут позначає, що попередній голосний звук - довгий і вимовляється в ніс); японські кричать "кероке-ро", а корейські - "ге-гул-ге-гул".