Якими методами можна зменшити негативний вплив сучасної діяльності на природу

Охорона природи - це прикладна область знань про збереження та покращення стану біосфери, теоретичною базою якої є екологія. При плануванні та здійсненні природоохоронних заходів практично реалізуються результати екологічних досліджень. Навіть незначний вплив людини на довкілля може призвести до ланцюгових реакцій, які можуть спричинити непередбачувані наслідки глобального масштабу. Тому, щоб уникнути всеосяжної екологічної кризи, необхідно об'єднання зусиль усіх країн, що дозволить виробити та втілити в життя єдину стратегію збереження та покращення стану довкілля.

Насамперед, слід побудувати екологічно стабільне суспільство, яке б ґрунтувалося на застосуванні екологічних знань у практичній діяльності людини. Стратегічні засади побудови такого суспільства, узгоджені з урядами багатьох держав, розробили вчені під керівництвом Міжнародної спілки охорони навколишнього середовища та природних ресурсів (МСОП). У розвиток екологічно стійкого суспільства. Людство насамперед має контролювати темпи зростання населення нашої планети. Потім потрібно вирішити проблему раціонального використання енергоресурсів шляхом обмеження застосування невідновних ресурсів (чорне вугілля, нафта та ін.) та ширшого використання відновлюваних (енергія вітру, Сонця, припливів та відливів, гарячих джерел та ін.).

Захисту навколишнього середовища від промислового та побутового забруднення сприяє економічно вигідне вторинне використання сировини. Наприклад, при виплавці алюмінію з металобрухту енерговитрати в 20 разів менше, ніж з бокситової руди; для сталі такаекономія становить до 60%, а при виготовленні паперу із макулатури порівняно з виробництвом із деревини — понад 25%.

Зростання виробництва сільськогосподарської продукції неможливе без впровадження екологічно обґрунтованих технологій обробітку ґрунту. Однією з головних умов створення екологічно стійкого суспільства є збереження та примноження лісового фонду планети. Для цього слід припинити вирубку первинних лісів і перейти до промислового використання вторинних та штучних лісонасаджень з подальшим їх відновленням. Обмежити потреби людини в деревині можна завдяки використанню для виробництва паперу макулатури та широкому застосуванню у будівництві та промисловості синтетичних матеріалів.

Проблема охорони лісового фонду тісно пов'язана з охороною та раціональним використанням водних ресурсів. Для вирішення цієї проблеми потрібно вводити ефективні методи очищення стічних вод, здійснювати постійний контроль за санітарним станом водойм та якістю питної води. Зокрема, слід створювати замкнуті системи водопостачання промислових та енергетичних об'єктів. Нагальною є проблема розробки та впровадження програм захисту та відновлення природних водойм. Необхідний зважений підхід до побудови нових гідроелектростанцій, створення водосховищ, оскільки це впливає як на стан самих водойм, так і на їх мешканців. Велику увагу слід приділяти збереженню малих річок та інших дрібних водойм, які відіграють важливу роль загальному водному балансі планети.

---