Коеволюція (сполучена еволюція)

Сполучені еволюційні перетворення різних видів, які мають між собою генетичного обміну, але тісно пов'язані екологічними взаємодіями в екосистемі. Незважаючи на явний антагонізм жертв і хижаків, вони схильні до коеволюції, удосконалюючи, з одного боку, засоби пошуку та нападу, а з іншого — способи протидії та захисту, включаючи надмірну реалізацію біотичного потенціалу.

Особливо демонстративна коеволюція — рослин та комах, яка не обмежується взаємними пристосуваннями (коадаптаціями) до запилення. Зокрема, колосальна різноманітність вторинних сполук та метаболітів рослин знаходить пояснення у концепції коеволюції, розвиненої Ерліхом та Равеном (1965). Розмаїття вторинних сполук (алкалоїдів, глікозидів — герпеноїдів, флавоноїдів тощо), що формується на основі дезінтеграційної мінливості (тобто не контрольованих відбором варіантів), веде до того, що деякі з них стають репелентними або токсичними для звичайних фітофагів.

Захищена таким чином рослина виходить у нову адаптивну зону. Однак комахи, здатні до швидкого розвитку стійкості не тільки до природних, але і синтетичних інсектицидів, долають захисні бар'єри рослини і, виходячи разом з ним в нову адаптивну зону, позбавляються звичайних конкурентів. Наприклад, гусениці капустяної білянки не здатні харчуватися субстратами, позбавленими синігріну, що не має харчової цінності та отруйного для багатьох інших фітофагів. Водночас саме розмаїття властивостей рослини у часі та просторі протидіє формуванню адаптацій фітофагів.

---