КОРСАР Н інструкція, відгуки, аналоги, ціна в аптеках
Таким чином, рекомендується контроль функції нирок на початку лікування, а також адекватна гідратація пацієнта. Одночасне застосування не рекомендується. які можуть підвищити рівень калію. Якщо застосування лікарського засобу, який впливає на рівень калію, вважається необхідним у поєднанні з валсартаном, рекомендується проводити моніторинг калію в плазмі крові. циметидин, варфарин, фуросемід, дигоксин, атенолол, індометацин, гідрохлортіазид, амлодипін, глібенкламід. Дигоксин та індометацин можуть взаємодіяти з гідрохлортіазидним компонентом Корсару Н (див. “Взаємодії, пов'язані з гідрохлортіазидом”). гіпокаліємією (наприклад, калійуретичні діуретики, кортикостероїди, проносні, АКТГ, амфотерицин, карбеноксолон, пеніцилін G, саліцилова кислота та похідні). Якщо є необхідність у призначенні цих лікарських засобів з комбінацією гідрохлортіазиду та валу крові. Ці лікарські засоби можуть посилювати ефект гідрохлортіазиду на рівень калію в плазмі. Лікарські препарати, які можуть викликати двонаправлену тахікардію (torsades de pointes)>• Антиаритмічні препарати III класу (наприклад,аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід). • Деякі нейролептики (наприклад, тіоридазин, хлорпромазин, левомепромазин, трифлуоперазин, ціамемазин, сульпірид, сультоприд, амісульприд, тіаприд, пімозид, галопері) , беприділ, цизаприд, дифеманіл, еритроміцин внутрішньовенно, галофантрин, кетансерин, мізоластин, пентамідин, спарфлоксацин, терфенадин, вінкамін внутрішньовенно). У зв'язку з ризиком розвитку гіпокаліємії гідрохлортіазид слід застосовувати з обережністю (torsades de pointes). Глікозиди наперстянки. Індукована тіазидами гіпокаліємія або гіпомагніємія може виникнути як небажаний ефект, що сприяє розвитку серцевої аритмії, індукованої препаратами наперстянки. Солі кальцію і вітамін D. плазмі крові. Антидіабетичні засоби (пероральні препарати та інсулін). Лікування тіазидами може впливати на толерантність до глюкози. Корекція дози антидіабетичного лікарського засобу може бути необхідною. Слід з обережністю використовувати метформін через ризик лактоацидозу, індукованого можливою функціональною нирковою недостатністю, пов'язаною з гідрохлортіазидом. Бета-блокатори та діазоксид. Одночасне застосування тіазидних діуретиків, включаючи гідрохлортіазид, з бета-блокаторами може підвищувати ризик гіперглікемії. Тіазидні діуретики, включаючи гідрохлортіазид, можуть посилити гіперглікемічний ефект діазоксиду. Може виникнути необхідність корекції дозилікарських засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти, оскільки гідрохлортіазид може підвищувати рівень сечової кислоти у плазмі. Може виникнути необхідність збільшення дози пробенециду чи сульфінпіразону. Одночасне застосування тіазидних діуретиків, включаючи гідрохлортіазид, може збільшити частоту реакцій гіперчутливості до алопуринолу. Антихолінергічні засоби (наприклад, атропін, біпериден). Біодоступність тіазидних діуретиків може бути збільшена антихолінергічними засобами, ймовірно, через зниження моторики шлунково-кишкового тракту та швидкість спорожнення шлунка. Амантадин. Тіазиди, включаючи гідрохлортіазид, збільшують ризик небажаних ефектів, викликаних амантадином. Смоли холестирамін і колестипол. Абсорбція тіазидних діуретиків, у тому числі гідрохлортіазиду, порушується в присутності аніонних смол. Цитотоксичні засоби (наприклад, циклофосфамід, метотрексат). Тіазиди, включаючи гідрохлортіазид, можуть зменшувати ниркову екскрецію цитотоксичних засобів і посилювати їх мієлосупресивний ефект. Тіазиди, включаючи гідрохлортіазид, посилюють дію похідних кураре. Циклоспорин. Одночасне призначення з циклоспорином збільшує ризик гіперурикемії та ускладнень, подібних до подагри. Алкоголь, анестетики та седативні препарати. Може проявитися потенціювання ортостатичної гіпотензії. Метилдопа. Отримано окремі повідомлення про гемолітичну анемію у пацієнтів, яким призначають одночасне лікування метилдопою та гідрохлортіазидом. Карбамазепін. У пацієнтів, які отримують гідрохлортіазид одночасно з карбамазепіном, може розвинутись гіпонатріємія. Таким пацієнтам необхідно повідомити про можливість гіпонатріємічної реакції та спостерігатиналежним чином за їх станом. Контрастні речовини, що містять йод. У разі викликаної діуретиком дегідратації існує підвищений ризик розвитку ниркової недостатності, особливо при високих дозах препарату, що містить йод. Слід провести адекватне поповнення втрати рідини у пацієнта перед застосуванням.
Передозування
Передозування валсартаном може викликати виражену гіпотензію, яка, у свою чергу, може призвести до пригнічення свідомості, розвитку судинної недостатності та/або шоку. – аритмія та м'язові спазми. Найбільш характерними симптомами передозування є також тахікардія, артеріальна гіпотензія, шок, слабкість, сплутаність свідомості, запаморочення, спазми м'язів, парестезії, виснаження, розлади свідомості, блювання, спрага, поліурія, олігурія, анурія, алкалоз, підвищений рівень азотів сечовини основному ниркова недостатність). Терапевтичні заходи залежать від того, як давно була прийнята велика доза препарату, а також від тяжкості симптомів, при цьому першочерговим заходом є нормалізація гемоциркуляції. Якщо препарат був прийнятий нещодавно, слід викликати блювання. Якщо після застосування препарату пройшов тривалий час, необхідно дати пацієнту достатню кількість активованого вугілля. допомогою гемодіалізу через його зв'язування з білками плазми, але для виведення з організму гідрохлортіазиду гемодіаліз ефективний.
Умови зберігання
Зберігати в оригінальній упаковці за температури не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
Форма випуску
Корсар Н - таблетки, вкриті плівковою оболонкою. По 10 таблеток у блістері. По 3 або 6 блістерів у пачці.