Крихкий бізнес б’ємо посуд для розваги чи зняття стресу
Популярний за кордоном бізнес-формат прижився і в Україні
Кожен із нас звик зберігати негативні емоції в душі або позбавлятися від стресу, використовуючи стандартний набір для релаксу — кіно, ресторани, нічні клуби тощо. Тим часом у Києві є чимало цікавих місць, де можна не лише позбутися переживань, а й нестандартно провести час із друзями. Про один такий заклад під назвою «Шандарашка», де можна купити набір посуду і тут же його розбити (!), йтиметься в нашій рубриці «Особлива справа».
СТАРТ. Ідея реалізувати такий незвичайний антистресовий формат спала на думку психологу Ганні Кандидатовій ще в 2014 році. До цього такі незвичайні центри працювали виключно за кордоном, наприклад, у США і були там цілком успішними. А все тому, що в наш шалений та агресивний вік «випускати пару» потрібно регулярно і бажано це робити нешкідливими для організму методами. «То чому б не відкрити подібний заклад у Києві, щоб люди змогли розважитись і виплеснути негатив?» - подумала Ганна і зайнялася справою.
Центр «Шандарашка» вирішили запустити у підвальному приміщенні на 100 кв. м на Подолі — оскільки це центр із добре розвиненою розважальною інфраструктурою, а поряд знаходиться метро. І хоча саме приміщення довелося взяти в оренду, але тут можна було зробити ремонт у позитивних тонах, звукоізолювати приміщення для биття посуду, організувати склад для зберігання тарілок, кухлів, пляшок тощо. У запуск проекту вклали понад 200 тис. грн, і ці витрати почали окупатися, за словами Кандидатової, десь за півроку. Тобто, незважаючи на кризу, розрахунок виявився вірним: українці із задоволенням почали бити посуд, щоб позбутися стресу.
ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ. Навесні 2017-го Ганна вирішила продати свою справу: на той момент вона взялася за інший вид бізнесу, і на розвиток «Шандарашки» просто не вистачало часу. Новими співвласниками закладу стали перекладач Тетяна Смілянська та фінансист Ганна Афоніна: вони познайомилися на курсах з вивчення психології, почали тісно спілкуватися та згодом зрозуміли, що вони мають багато спільних інтересів та цілей. «Було бажання знайти щось для душі та поєднати це з бізнесом. І коли на одному із сайтів із продажу готового бізнесу та франшиз я побачила пропозицію придбати центр „Шандарашка“ — дуже зацікавилася», — розповідає Тетяна Смілянська. Вона запропонувала Ганні Афоніній подивитися заклад та визначитися, купувати чи ні. «Нам ідея сподобалася, оскільки я давно мріяла відкрити центр із кабінетом психолога, а ще організувати творчі курси зі створення мотанок, картин, а також валяння. "Шандарашка" привабила тим, що тут можна реалізувати будь-які ідеї», - продовжує Афоніна. У результаті подруги вирішили стати бізнес-партнерами.
Але придбання готового бізнесу виявилося не таким вже й простим випробуванням, бо вимагало занурення у нову справу, як то кажуть, із головою. «За фактом, бізнес-модель довелося вивчати з нуля. Складним питанням стало налагодження постачання посуду: потрібно було шукати постачальників з оптимальними цінами та підшукувати дешеві способи доставки товару. Не обійшлося і без форс-мажорів: наприклад, якось нам прийшло 7 тис. пляшок о 21:00 і треба було все це розвантажувати! А одного разу замість посуду, що б'ється, постачальники прислали пластиковий. »- Роз'яснює Тетяна.
Але подруги не здаються і продовжують шляхом спроб і помилок удосконалювати свій бізнес. «Часом хочеться замінити асортимент посуду, який використовують наші клієнти. Але перед закупкамибажано тестувати тарілки із чашками на крихкість. Зокрема була ідея використовувати пляшки з-під шампанського, ми навіть знайшли постачальників. Але нам порадили спробувати їх розбити. Це виявилося складно, бо стінки пляшки товсті. Тому відмовилися від ідеї і замість них взяли пляшки винні — вони добре б'ються. А ще використовуємо кольорові банки: їх зручно брати та розбивати», — веде далі Ганна. Що цікаво, биття посуду в «Шандарашці» є фактично безвідходним виробництвом: усі уламки потім забирає компанія, яка займається переробкою склотари.
Нова особа