Лекція з гістології №10 М’язові тканини
М'язові тканини -це тканини для яких здатність до скорочення є основною властивістю.
Класифікація м'язової тканини.
Мезенхімна – гладка м'язова тканина стінок порожнистих органів та війного тіла очей ссавців
Епідермальна – гладка м'язова тканина кінцевих відділів і вивідних проток залоз, що розвиваються зі шкірної ектодерми.
Нейральна – розвивається з очних келихів, що є виростами нервової трубки, до цієї групи належать м'язи, що звужують та розширюють зіницю.
Целомічна – серцева м'язова тканина
Міотомна (соматична) – до цієї групи відноситься скелетна поперечно-смугаста м'язова тканина.
Будова поперечно-смугастої м'язової тканини:
Основний елемент тканини: справжнє м'язове волокно, яке фактично є симпластом (багатоядерна структура, всі ядра знаходяться під однією плазмолемою). Довжина м'язового волокна відповідає довжині м'яза, діаметр 20-50мкм. Зовні м'язове волокно вкрите сарколемою (м'ясо). Сарколемма складається з двох мембран:
Між цими мембранами розташовуються міосателітоцити - це дрібні клітини з одним округлим ядром, що виконують роль камбію. Ядра м'язових волокон розташовуються під плазмолемою, мають витягнуту паличкоподібну форму. Кількість до кількох тисяч і через відсутність у миосимпластах центріолей ядра не здатні до поділу. Цитоплазма м'язового волокна – саркоплазма, в ній знаходяться органоїди загального значення з яких найбільш добре розвинена гладка ЕПС та мітохондрії, є включення глікогену, ліпідів та міоглобіну – це білок здатний зв'язувати кисень, що має у своєму складі атоми заліза. Добре розвинені міофібрили, які є скоротливим апаратом волокна,розташовуються вздовж його осі, за рахунок них волокно має поперечну смугастість. Міофібрили складаються з міофиломентів: тонких актинових та товстих міозинових. Філаменти розташовуються впорядковано та його кінці перебувають у рівні. При цьому кінці актинових філомента заходять між кінцями міозинових філаментів. Просторово довкола одного міозинового філаменту знаходиться 6 кінців актинових філоментів. Ділянка міофібрили утворена тільки актиновими філаментами називається І-диском (ізотропний або світлий). Через центр цього диска проходитьZ-лінія (телофрагма) –вона складається з альфа-актиніну, до неї прикріплюються актинові філаменти. Міозинові філаменти разом із кінцями актинових філаментів, що заходять між ними, утворюють диск А (амізатропний або темний або диск з подвійним променезаломленням). Диск А розділяєтьсяМ-лінією (мезофрагма) -складається з білканіоміозину. У центрідиску АєH-смужкаобмежена кінцями актинових філаментів. Структурно-функціональною одиницею ніофібрил є Саркомір.
Саркомер –ділянка міофібрил розташована між двома телофрагмами або Z-лініями.
Скорочення м'язового волокна можливе лише після надходження до нього нервового імпульсу. Для передачі збудження від плазмолеми до міофібрилів існують мембранні структури до них відносяться:
Т-трубочки– глибокі каналоподібні вп'ячування плазмалеми, що йдуть у поперечному напрямку навколо міофібрил.
L-канальці– є компонентами гладкої ендо-плазматичної мережі, яка розташовується петлеподібно вздовж кожної міофібрили.
В області Т-трубочок L-канальці розширюються, утворюючи кінцеві або термінальні цистерни, які оточують Т-трубочки з двох сторін утворюючи тріади.
УL-канальці знаходяться іони кальцію без яких неможливе скорочення, так як центри взаємодії милофеломентів заблоковані білкомтропоміозином.Іони кальцію здійснюють розблокування після чого кінці актинових філоментів всуваються між міозиновими філаментами. При цьому кінці міазинових філаментів
Наближаються до телофрагми кінці актинових філментів наближаються до мезофрагм, зменшується розмір диска-І і розмір H-смужки, після припинення потенціалу ідучого по Т-трубочкам іони кальцію повертаються в L-канальці, центри взаємодії міофіламентів блокуються білком відбувається розлоблення.