Лексичне значення слова світ сьогодні та в минулому
Іменник «світ» одне з найбільш вживаних у сучасному мовленні. Цьому сприяє той факт, що воно має не одне, а одразу кілька значень. Давайте дізнаємося про них, а також розглянемо етимологію цього терміна.
Походження іменника
Перш ніж розглянути значення слова світ, варто дізнатися про походження даного терміна. Коріння цієї назви сягає часів існування праслов'янської мови. У ньому було іменник «мир», від якого походить старослов'янське слово «мир».
Згодом цей термін зберігся у більшості слов'янських мов, зазнавши мінімальних змін.
Так в українській сьогодні активно використовується іменник «світ», у білоукраїнській – «мир», у польській – mir, у болгарській – «мир», у чеській та словенській – mír, у латиській – mieras тощо.
Лексичне значення слова "світ"
Незважаючи на те, що термін, що розглядається, зустрічається в більшості слов'янських мов, тільки в українській він має таку велику кількість тлумачень.
Основне значення цього слова (характерне не лише для українського, а й для українського, білоукраїнського, болгарського, польського, чеського, словацького та словенського) – це стан спокою, відсутність ворожнечі чи війни.
Ймовірно, саме таке трактування мав термін, що розглядається, у праслов'янській мові.
Інші значення слова «світ»
Це іменник в українському частіше вживається в іншому сенсі. Його використовують, коли йдеться про всесвіт, про планету Земля, про людство, про суспільство та подібні поняття.
Також слово «світ» - це застаріла, на сьогоднішній день, назва сільськоїгромади.
Крім усього вищепереліченого, цей термін використовується в психології для найменування суб'єктивного змісту психіки людини. У цьому сенсі різняться зовнішній та внутрішній світи.
У релігії також досить використовується це поняття, причому теж над одному значенні. Ним називається обитель душ померлих віруючих. Це так званий потойбічний, чи найкращий, світ. Подібне явище існує у переважній більшості світових релігій.
Крім зазначеного тлумачення, слово, що розглядається, використовується, щоб позначити єднання християнина з Господом - це духовний мир або мир з Богом.
З удосконаленням комп'ютерних технологій виникло ще одне поняття, пов'язане з дослідницьким іменником. Це так званий віртуальний світ - синтетичний запрограмований всесвіт, з власними законами та правилами. Кожен користувач ПК, який має інтернет, може приєднатися до будь-якого інтерактивного віртуального середовища. Причому це явище використовується як для розваг, але й бізнесу.
У більшості інших слов'янських мов, у всіх перелічених вище тлумаченнях, даний термін не вживається. Так в українській замість нього використовується назва «світ», у польській – świat, у білоукраїнській – «світ», а болгарській – «свят».
Винятком є лише поняття «мир із Богом». В українській (мир з Богом), білоукраїнській (мир з Богом), болгарській (мир з Бога), чеській (mír s Bohem), словацькій (mier s Bohom) та словенській (mir z Bogom) воно виглядає аналогічно. А ось у польському (pokój z Bogiem) – ні.
«Війна і мир» чи «Війна і мир»?
Розглянувши кожне значення слова «світ», варто дізнатися про цікавий парадокс про дореволюційне написання цього іменника.
Так, уукраїнській граматиці в минулі часи існувало 2 терміни «мир» і «мір». Вони звучали однаково, але мали різні тлумачення. Перше їх ілюструвало значення слова «світ», описане у II пункті. У той самий час друге означало відразу кілька понять, описаних у III пункті.
Після Революції 1917 р. (коли правопис було змінено) обидва іменники отримали ідентичне написання «світ». Таким чином, цей термін поєднав у собі кілька смислів.
У зв'язку з такою ситуацією, у XX ст. філологи стали сперечатися про значення слів «Війна та мир», які Лев Миколайович Толстой використовував у назві свого найбільшого роману. Деякі з них стверджували, що трактувати назву книги варто не як «війна та її відсутність», а «війна та суспільство/народ».
Щоб розібратися з цим питанням, в архівах знайшли дореволюційні видання роману Толстого. На більшості їх стояла назва «Війна і мир». Тільки в одній із книг на першій сторінці було надруковано «Війна і мир», при тому, що на обкладинці було традиційне написання.
З цього можна дійти невтішного висновку, що назва роману «Війна і мир» не можна трактувати як «війна і народ», оскільки вживання іменника «міръ» - це прикра помилка працівників друкарні.
Топоніми, що мають назву «світ»
Це слово одночасно є не тільки загальним іменником, а й власним.
За часів СРСР одним із найпоширеніших слоганів був – «Світ. Праця. Травень.". У зв'язку з цими всі 3 терміни дуже часто використовувалися в назвах населених пунктів, а також різних предметів.
З цієї причини значення слова «світ» - це ще й ряд топонімів. Так було названо кілька радянських сіл та селищ міського типу. Сьогоднілише один із них залишився в Україні – в Кемеровській області, Новокузнецького району. Два інші – це територія сучасної Білорусі, і ще одна знаходиться у Казахстані.
Станція московського метро "Олексіївська" в 50-60 рр. іменувалася «Світ».
Також варто згадати радянську традицію називати цим терміном кінотеатри. Деякі з них і донині носять це ім'я, хоча перебувають у різних країнах – Білорусі, Україні та Україні.
Які предмети та об'єкти називали таким словом
Крім всього вищепереліченого, іменником, що розглядається, названа марка радянського холодильника, фотоапарата і об'єктиву. А також корабель, батискаф та навіть космічна станція.
Незважаючи на занадто часте використання терміну, що розглядається, як ім'я власне, значення слова в сучасному світі не втратило своєї актуальності і як раніше означає масу позитивних понять.