Linux на роботі та вдома

Якоїсь миті Linux став для мене звичним інструментом. Був Red Hat, був SUSE, а потім з'явився новий дистрибутив, якого раніше не було – Ubuntu. Цей дистрибутив став для мене першим Linux'ом "з людським обличчям". По-багато тому, що розробники поставили собі чітке і ясне завдання: створити дистрибутив, який зможе встановити домогосподарка. Завантажити з Інтернету, натиснути "далі", "далі", "далі" і все. Його можна було автоматично встановити поруч із Windows, у своїй Ubuntu міг (знову ж таки автоматично) зменшити розділ для Windows, виділити там собі місце, встановитися той диск, де вже стоїть Windows, працювати і заважати. І це була спроба створення Linux «з людським обличчям», яка, як на мене, абсолютно вдалася. Саме тому, що Ubuntu був доступний не тільки професіоналам і не тільки людям з академічного середовища (як відповідь на виробничі чи робочі потреби), а й простим людям.

Покоління Windows vs. покоління Linux?

Якогось моменту, повністю освоївши Linux вдома, я почав серйозно замислюватися про застосування цієї ОС на роботі. На жаль, основну частину українських ІТ-фахівців орієнтовано працювати з Windows. Вони «заточені» під цю ОС. Можна сказати, вони народжені з нею, ростуть "всередині неї". Чому сприяє як висока популярність Windows на домашніх ПК, і орієнтація на Windows освітнього процесу — починаючи зі шкільної лави і до вищої освіти.

І природно виходить так, що навіть розвиненим ІТ-фахівцям, які працюють у системних інтеграторів, фахівцям з широкою, глибокою експертизою гарної якості найчастіше комфортніше приходити і працювати в основному в Windows. Це величезний успіх Microsoft, що створила систему. Цілісний замкнутий цикл, що вирощує Windows-користувачівз самого дитинства. Ці користувачі, стаючи професіоналами в ІТ, у свою чергу успішно вирощують наступне покоління користувачів цієї ОС.

Linux на роботі: моніторинг продуктивності проектів на СПО

На відміну від них, у якийсь момент я зрозумів, що можу не тільки використовувати Linux на службі, але й отримати за рахунок цього додаткові переваги. Працюючи на той момент у середньому, але вже зрілому інтеграторі на посаді провідного спеціаліста департаменту ІТ-аутсорсингу, я почав активно шукати завдання, які можна було б ефективно вирішити з використанням СПО.

І практично одразу я звернув увагу на розвиток системи моніторингу своєї компанії. Головним виявилося надати керівнику департаменту ІТ-аутсорсингу раціональне обґрунтування цих змін та пов'язати це з нашим основним пріоритетом — постійним збільшенням кількості клієнтів із високим рівнем управлінської культури (середній та великий бізнес) та зростанням якості їх обслуговування.

На щастя, керівник департаменту виявився сприйнятливим до нової людини, яка думає насамперед про користь для клієнтів та вигоду для нас як для постачальника ІТ-послуг. Він дав добро на тестування вільних аналогів, розуміючи, що для ІТ-аутсорсера, який робить ставку на хороші довгострокові відносини з клієнтами, СПО має набагато більшу перевагу в порівнянні з платними продуктами, ніж для будь-якої іншої ІТ-компанії.

Nagios, Zenoss чи Zabbix?

Для тестування ми вибрали три системи на основі СПО: Nagios, Zenoss, Zabbix. Після ретельного тестування та аналізу ми вирішили змінити не надто добре пристосовану для нашого профілю роботи систему моніторингу Advanced Host Monitor, побудовану на Windows, на значно менш ресурсомістку та відповідну для нас систему моніторингуZabbix на базі Linux та СПО. І ось уже понад п'ять років, пройшовши разом з нами непростий шлях, змінивши кілька версій і обробляючи тепер на два порядки більше даних, ця система допомагає нам забезпечувати однаково високу якість роботи у клієнтів по всій Україні.

Наразі наша система моніторингу і у клієнтів, і у нас у компанії налаштовується в автоматичному режимі. Тобто як тільки додається або включається новий сервер (чи то Windows чи Linux), він налаштовується повністю автоматично. Іншими словами, ми виключили ручні налаштування: тут поштовий сервер, тут сервер БД — їхнє місце зайняло автоматичне налаштування. У перекладі на мову бізнесу це нульові трудовитрати та серйозне зменшення впливу людського фактора (Наприклад, фахівець забув, що є диск, забув, що є певний сервіс, забув, що встановлена ​​важлива програма, а в результаті ІТ-аутсорсер може пропустити збій чи впливає доступність сервісів подія.) Зараз ми завдяки системі моніторингу з урахуванням Linux всіх цих зрозумілих іншим нещасть позбавлені.

VyOS для клієнтів: без "граблів", будь ласка!

Наведу ще один приклад успішного заміщення пропрієтарного продукту на СПО. Значна частина наших клієнтів використовувала міжмережевий екран Microsoft TMG, який забезпечує компаніям доступ до Інтернету, захист від вторгнень тощо. У якийсь момент Microsoft припинила його підтримку і нам довелося шукати альтернативу. Звичайно, ми стали і тут дивитися у бік СПО і досить швидко знайшли те, що нам треба: спеціалізований дистрибутив Linux, призначений для налаштування міжмережевих екранів Vyatta, а тепер ВиOS. Клієнтам він подобається. А нам тим більше ми можемо будувати мережі без огляду на необхідність ліцензійних відрахувань, створювативідмовостійкі системи, раціонально ділити функції між окремими маршрутизаторами, переносити вдалі рішення між клієнтами тощо. Успіху цього рішення чимало посприяло те, що ми не стали «наступати на граблі», а, враховуючи наш попередній досвід із СПО, спочатку підійшли до питання вибору та використання дистрибутива системно. Спочатку ми провели ретельне тестування та аналіз продукту, потім перевели на нього свою тестову лабораторію, потім продуктивне середовище. Розробили цілісну концепцію, типові рішення та регламенти його використання, навчили персонал.

Від точкових рішень до розвитку напряму на СПО

Зараз, оглядаючись назад, я розумію, що ці проекти принесли нам набагато більше користі, ніж спочатку. Завдяки відсутності ліцензійних платежів та високих можливостей для адаптації саме до наших завдань (за рахунок відкритого вихідного коду) ці рішення із системи, що забезпечує основну діяльність, перетворилися на окремий проектний напрямок. А також значно розширили наші можливості під час проведення комплексних ІТ-аудитів у більшості замовників.

Але безперечно, у СПО в корпоративному середовищі є і багато мінусів, пов'язаних з локальними кадровими питаннями та загальною кадровою кризою в ІТ, місцями невисокою якістю коду, найчастіше відсутньою підтримкою тощо. Тому роблячи вибір на користь СПО, будь-якому системному інтегратору необхідно ще більш серйозно, ніж зазвичай, підходити до опрацювання рішень і приймати він значно більшу міру персональної відповідальності ці рішення. Багато в чому тому, що у нього за плечима немає могутньої корпорації, на яку можна «звалити» провину за можливі прорахунки.

Спільнота вільного програмного забезпечення: ти не один

Використовуючи та доопрацьовуючи Zabbix, ми «відчули на своїйшкурі» ще одна головна перевага СПО: ти не залишаєшся віч-на-віч з виробником. І не повинен приймати нав'язані тобі правила гри.

На жаль, при взаємодії з вендором пропрієтарного ПЗ споживач рідко може вплинути на останнього: якщо вендор захоче, він вирішить проблему споживача, додавши потрібний йому функціонал. Не захоче чи не зможе вивести питання до масового розряду — не вирішить. Бо для нього це буде невигідно з виробничих та бізнес-причин.

У випадку ж із СПО у приватного чи корпоративного користувача розв'язані руки, він практично завжди може спертися на співтовариство людей зі схожими проблемами та потребами, поєднатися з ними для вирішення актуальних проблем і, звичайно, поділитися своїми рішеннями. Або на крайній край зробити все самостійно. Спільнота добре саме тим, що рішення, як діяти, завжди залишається за споживачем СПО.

Так, доопрацювання СПО — це складно, це може бути «боляче», а може й не вийти. Але кожен може спробувати, у кожного цілеспрямованого і розумного користувача чи компанії є шанс створити щось самостійно, те, що принесе людям справжнісіньку, чисту користь.

Ubuntu чи CentOS? Рекомендації клієнтам

Там, де я можу через виробничу необхідність я використовую Ubuntu Server (в основному при тестуванні нових продуктів у внутрішніх замовників). В інших випадках ми використовуємо зв'язку з CentOS та Red Hat Enterprise Linux (RHEL).

Тим замовникам, які не готові оплачувати вартість ліцензій, але дозріли до використання СПО, і тим, хто не бачить додаткових переваг у комерційній підтримці, ми пропонуємо використовувати CentOS. Для тієї ж (більшої) частини клієнтів, для яких важливо мати підтримку ОС або у кого наявність підтримки потрібнажорсткими внутрішніми регламентами ми пропонуємо використовувати RHEL.

А що ж думають CIO про СПО?

Часто ІТ-керівники навіть за наявності необхідних компетенцій не мають бажання брати на себе додаткову відповідальність і використовувати СПО без комерційної підтримки. І це зрозуміло. Адже ситуація з будь-якими новими ІТ-ініціативами та продуктами в бізнесі будь-якого масштабу та спрямованості часто така, що коли все добре — CIO ніхто не похвалить, а коли щось погано, вся відповідальність за це неминуче лягає на нього. І тут фраза «ми звернулися до служби підтримки, вони визнали наявність інциденту, ми чекаємо на відповідь і рішення» служить для CIO та його людей своєрідним щитом.

Хоча, на мою думку, у ситуації, коли CIO на стороні компанії-клієнта дійсно розуміється на предметі, коли він глибоко в темі, він має достатньо ресурсів, фахівців та компетенцій, він може і повинен брати цю відповідальність на себе. Так як на виході компанія має шанс здобути дуже багато. Тим більше, що є спільнота, сформована навколо вільного програмного забезпечення, є колеги з того ж ринку, які завжди готові допомогти в особливо складних ситуаціях.

Важливість СПО для бізнесу системного інтегратора: у сухому залишку

Для стратегічного та оперативного розвитку бізнесу правильного системного інтегратора зв'язка СentOS + RHEL вкрай зручна, тому що чудово закриває потреби як дрібних та середніх, так і великих замовників із високою управлінською культурою. І при цьому дозволяє постачальнику ІТ-послуг уніфікувати рішення, зменшувати необхідну для підтримки компетенцій кількість фахівців та серйозні витрати на надання послуг. Усе це вкрай позитивно впливає конкурентоспроможність інтегратора і його «живучість» над ринком. Особливо це стає справедливим ускладні економічні часи. Однак варто врахувати той факт, що «готувати сани треба влітку», тобто вибудовувати системну роботу зі СПО зі зрозумілих всіх причин, треба починати тоді, коли ринок знаходиться на підйомі.

На закінчення

Коли у нас запитують, скільки ваших клієнтів використовує СПО — я відповідаю чесно: «Практично все, часто навіть не здогадуючись про це». А все тому, що сьогодні практично неможливо не використати СПО. Адже за ним майбутнє.

Автор статті – ІТ-директор ALP Group.