Люмбарний стеноз
Люмбарний стеноз - захворювання, в основі якого лежить зменшення розміру хребетного каналу
Результати при використанні міжостистих імплантів та декомпресії при люмбарному спінальному стенозі схожі.
Введення окремо стресшкірного міжспінального імплантату безпечне і показує результати, схожі з виконанням хірургічної декомпресії у пацієнтів з дегенеративним люмбарним спинальним стенозом з тимчасовими неврологічними порушеннями, згідно з даними дослідження, представленого на щорічній конференції Американської Асоціації Нейрохір.
«Використання імплантату Aperius не показує результати гірше, ніж стандартна декомпресія після 24 місяців спостереження. Операція набагато менш травматична і коротша за часом, але частота повторних операцій вища за 24 місяці», заявив доктор Bernhard Meyer.
У мультицентровому клінічному дослідженні, 163 пацієнти були класифіковані або групу для черезшкірного введення міжспінального імплантату або групу для виконання декомпресії. Пацієнти були зібрані з 19 локацій у Європі. Середній вік пацієнтів: 65±11 років. Загальний стан організму, ступінь виразності симптомів та задоволеність пацієнтів були оцінені протягом 24 місяців. Вчені оцінювали ступінь виразності болю в нозі, пахвинній та сідничній ділянці та в спині, згідно з шкалами VAS та визначали якість життя за опитувальниками SF-36, версія 2. За отриманими даними доктор Meyer встановив, що середній рівень фізичної активності та стану організму знизився однаково в обох групах і був стабільним протягом 24 місяців спостережень.
Пацієнти з встановленим міжспінальним імплантатом мали меншу крововтрату та менший час операції, ніж пацієнти з проведеною декомпресією.
Виразність симптомів та рівень болю в нозі за шкалою VAS значно знизилися в обох групах. Повторна операція знадобилася у 18% випадків у групі з встановленим міжспінальним імплантатом та у 11% випадків у групі з проведеною декомпресією.
Meyer заявив, що отримані дані збігаються із даними попередніх досліджень, проведених у Європі. Тим не менш, довгострокові прогнози поки не зрозумілі.
Тут варто додати, що аналізований імплант Aperius не єдиний на ринку, і не найкращий з точки зору біомеханіки.
У статті International Journal of Spine Surgery розглядаються такі імпланти як Wallis (a), DIAM (b), X-stop (c) та Coflex (d)
Всі міжостисті імпланти мають кожен своєю власною філософією та хірургічною технікою.
Більшість з представлених на ринку за багатьма параметрами перевершують представлений у дослідженні Bernhard Meyer Aperius, який хоч і імплантується менш інвазивно, ніж інші, але не відповідає всім сучасним вимогам до міжостистих імплантів.
Так чи інакше всі міжостисті імпланти мають як сильні, так і слабкі сторони. X-stop створений для лікування поперекового стенозу без хірургічного декомпресора, Wallis - для стабілізації декомпресованого сегмента, DIAM м'яко розвантажує сегмент, обмежуючи зниження висоти простору між хребцями. Coflex також справляється з цим завданням, але в силу особливостей конструкції кіфозує сегмент.
У професійному співтоваристві тема правильного використання міжостистих імплантів досі актуальна. Основними точками інтересу є, як і раніше, малоінвазивність та біомеханіка, особливо з урахуванням дедалі більшого інтересу до них у плані профілактики так званого «синдрому.суміжного сегмента».
У портфоліо хірургії хребта «Альтермедика» представлений імплант UniWallis
UniWallis забезпечує стабільність у сегменті, здійснюючи декомпресію та знижуючи навантаження на кортикальну кістку завдяки використанню поліестерної стрічки. На відміну від інших імплантів, імплантація UniWallis здійснюється з унілатерального доступу, з меншою рефракцією м'язів і збереженням зв'язки.
Доведені функціональні та біологічні ефекти - зниження больового синдрому та відновлення морфології міжхребцевого диска досягаються при збереженні рухливості в сегменті.
Детально ознайомитися з хірургічною технікою можна у каталозі продукції