Міліція вилучила кадри розправи над вагітною жінкою
Серію кривавих вбивств було скоєно трьома колишніми однокласниками, знайомими ще з дитинства.
Майбутні підозрювані у серійних вбивствах познайомилися у третьому класі, коли батьки перевели Ігоря Супрунюка до дніпропетровської школи N 96.
- Хлопчик мав складний характер, - розповіла кореспонденту «Комсомольської правди в Україні» одна з вчительок. — Він був дуже закоплексований, але намагався цього не показувати. Пам'ятаю, я одразу звернула увагу на його очі. Вони були блакитні та холодні. Неначе крижинки. У мене навіть мороз шкірою пробіг.
Особливими успіхами у навчанні Ігор похвалитися не міг, частенько прогулював уроки і з приводу сперечався з вчителями. Але його знайомі стверджують, що він має загадкову харизму. З одного боку, хлопець неймовірно важко знаходив спільну мову з однолітками — надто вже був зарозумілий. З іншого — перетворював друзів на свою тінь. Так сталося з Віктором Саєнком та Олександром Ганжею. До появи Ігоря хлопчаки непогано вчилися і ніколи не хуліганили, але з приходом новачка в них почалося нове життя.
За словами матері Віктора, Тетяни Саєнко, у п'ятому класі вони розважалися тим, що ходили на найближчу залізничну станцію і кидали у вікна поїздів каміння. Батьки Віті та Сашка дізналися про це, коли до них прийшли з дитячої кімнати міліції щодо відшкодування збитків. Що робити? Заплатили. А коли з’ясувалося, що ініціатором обстрілу поїздів був Ігор, заборонили дітям з ним спілкуватися.
Але пацани є пацани. Чи не послухалися.
- Здається, у сьомому класі у Ігоря Супрунюка з'явилася новадур, — згадує однокласник хлопців Микола Парчук. — Він вирішив перевірити, чи вистачить у нього душевних сил, щоб убити. Випробувати себе вирішив на кішках та собаках. Можливо, намагався таким чином виділитися серед однолітків
Після закінчення дев'ятого класу Сашко Ганжа пішов навчатись у ПТУ N 63 на кухаря-кондитера, пишуть журналісти газети «Сегодня». Коли помер батько, на руках у матері Ядвіги Миколаївни залишилося двоє синів — він і старший брат Петро. Сашко кинув навчання та пішов працювати на будівництві підсобником, а у 2005 році влаштувався експедитором на фірму «Агрококс». Наприкінці травня 2007 року фірма розпалася, і Сашко залишився безробітним. Він тяжко переживав вимушене безгрошів'я.
Директор дніпропетровської школи N 96 Наталія Леонідівна Моргуль відгукується про Сашу як про спокійного підлітка, який керує: «Уроки не прогулював. Не бився! З усіх трьох лише Ігор був типовим негативним персонажем. У восьмому класі він жорстоко побив дитину. У мами було виправдання на будь-який вчинок сина».
Віктор Саєнко навчався у школі на сім та вісім балів, ні спортом, ні музикою не займався, особливо нічим не запам'ятався, після 11 класів вступив до металургійного інституту.
– Два роки тому Ігор побив на вулиці маленького хлопчика, – розповів нашим колегам із «КП в Україні» отець Віктора Саєнко, – і відібрав у нього велосипед, а потім продав його Віктору за 100 гривень. Коли міліція прийшла вилучати великий, син був шокований. Він же не знав, що велосипед крадений! Виходить, Ігор його просто підставив. Але, на мій величезний подив, Вітя вибачив друга.
«Ми розбагатіємо, коли вб'ємо 40 людей!»
Чули про цей незвичайний спосіб заробітку і батьки Віктора — Ігор та Тетяна Саєнко. Але ніхто з них і в страшному сні не міг уявити, про що насправдійде мова. Так, дівчина, з якою зустрічався Ігор Супрунюк, розповіла, що у її присутності хлопці часто говорили загадкову фразу: «Ми розбагатіємо, коли вб'ємо 40 людей!» Очевидно, саме стільки вбивств замовив їм іноземець. Напевно, щоби було з чого вибрати. А дівчина по наївності думала, що хлопці жартують
Силовики мають у своєму розпорядженні відомості, що хлопці нещодавно дивилися трилер — у деяких випадках почерк скоєних ними вбивств збігається з кіносюжетом, стверджують наші колеги з газети «Сегодня». Іншими словами, у пошуках гострих відчуттів банда вирішила насправді відтворити побачене, вбиваючи молотками та залізною трубою жінок та дітей на вулицях Дніпропетровська.
Жителі одного з будинків у Червоному Камені пошепки говорять, що знають і четвертого учасника кривавої банди на ім'я Дімон, пише газета «Сегодня». Вони бачили, як темно-зелена «Деу» з шашечками таксі (саме такою машиною їздили відморозки, як стверджує слідство) неодноразово під'їжджала до їхнього будинку, і чули, як приїхали звали Дімона.
Батьки одного із затриманих звернулися до відомого у місті адвоката Тетяни Сорокі з проханням захищати у суді їхнього сина, — пише «Життя». Але Тетяна Віталіївна відмовилася, пославшись на те, що не веде «вбивчих» справ.
Огляд підготувала Ірина ЛИСНИЧЕНКО, «ФАКТИ»