На руках у цього чоловіка померло понад 10 дітей! Усі, хто одного разу потрапляє до його будинку, приречені на
У Лос-Анджелесі багато хто знає 62-річного Мухаммеда Бзіка. Цей міцний бородач здається грізним та непохитним, але за суворою зовнішністю ховається неймовірно добре серце. Ось уже більше 20 років Мухаммед доглядає невиліковно хворих дітей. До рук Бзіка потрапляють покинуті, самотні малюки, які в іншому випадку тихо вмирали б на лікарняних ліжках. Однак завдяки Мухаммеду ці крихітки, можливо, вперше в житті відчували любов і турботу.
За ці роки Мухаммед поховав понад 10 дітей. Дехто помер у нього на руках. Зараз Бзік проводить довгі дні та безсонні ночі, доглядаючи 6-річну сироту, прикуту до ліжка через рідкісне захворювання мозку. Дівчинка сліпа та глуха, до того ж її руки та ноги паралізовані та напади болю мучать щодня.
Приймальний батько - спокійний, побожний ліванський мусульманин, який живе в американському місті Азуса. Єдине його бажання - це дати зрозуміти маленькій дівчинці, що вона не одна в цьому світі. Лікар, який спостерігає дитину від народження, каже, що жива вона лише завдяки зусиллям Мухаммеда. Більше того, в житті малюка нарешті з'явилися моменти щастя.
— Я знаю, що вона не може ні чути, ні бачити. Але я все одно завжди розмовляю з нею, — каже чоловік. — Я підтримую її та граю з нею. Вона має почуття, і має душу. Вона теж заслуговує на хороше людське ставлення.
Співробітник окружного департаменту з питань усиновлення дітей Мелісса Тестерман пояснює: «Коли хтось дзвонить нам і повідомляє, тим чи іншим дітям залишається прожити лише кілька днів, нам на думку спадає лише одне ім'я — Мухаммед Бзік, адже вінєдиний, хто усиновлює безнадійних дітей».
Окружний департамент з питань усиновлення дітей досліджував 35 000 дітей, 600 з них найбільше потребують медичної допомоги. Таким дітям конче потрібні прийомні батьки. На превеликий жаль, є тільки одна така людина, і це Бзік.
62-річний Мухаммед, старший із 10 дітей своїх батьків, приїхав до США 1978 року з Лівії. Через рік він одружився з дівчиною на ім'я Доун, яка до заміжжя усиновила сироту. Доун надихнула Мухаммеда на відкриття власного притулку для сиріт у 1989 році. Діти часто хворіли, і вперше Мухаммед Бзік зіткнувся зі смертю усиновленої дитини у 1991 році.
— Це було дуже боляче, коли вона померла, — каже Бзік, дивлячись на фотографію маленької худорлявої дівчинки у білій сукні, що лежить у труні.
До середини 1995 року сім'я Бзіка вирішила організувати догляд за смертельно хворими дітьми. Три роки тому Мухаммед втратив дружину, але ідея усиновлення тяжкохворих дітей не залишила його. І до цього дня він продовжує дарувати радість та любов цим тендітним, беззахисним дітям. Мухаммед дбає не лише про прийомних дітей. Його власний син, 19-річний Адам, теж залежить від батька. Молодий інвалід страждає від недосконалого остеогенезу, патології, яка робить кістки дуже крихкими та слабкими.
Коли Бзіка запитують, чому він робить те, що робить, чоловік відповідає, що кожній дитині потрібна сім'я. Для Мухаммеда іншої причини не потрібно. Він працює заради дітей, сприймаючи кожного прийомного малюка як власного.
">