Небесна діва
Марійський міф оповідає про дочку Кугу, яка мешкала у Юмо на небі. Красуня сумувала в небесній обителі — адже там не було наречених: помічники батька були схожі на ангелів, ніж на чоловіків. Був, правда, молодший брат небесного бога — Керемет, він був навіть закоханий у небесну діву, але ж він родич божої дочки й також відомий своїми злісними діяннями.
Небесним стадам ніде було пастися на небі — там немає трави. Якось небесна діва спустилася рожевою дорогою — зорею — на землю, щоб випасти небесну худобу. Біля джерела вона зустріла людину, яка вийшла з лісової землянки. Земний хлопець і небесна діва покохали одне одного, але божа дочка розуміла, що їй не дочекатися благословення від батька. Тоді вона вмовила свого коханого умикнути її таємно: з друзями на конях хлопець відвіз небесну діву (відповідно до стародавнього марійського звичаю). На березі вони залишили дівочу хустку, щоб Юмо подумав, ніби його дочка зникла.
Гумо справді вирішив, що дочка загинула: він упав у таке горе, що на землі настав неврожай, і люди стали гинути. Але горе незабаром притупилося, а коли молоді самі повернулися на небо, та ще й принесли новонароджену дитину, бог пробачив їх і заради примирення влаштував бенкет.
Тут Керемет і виявив свою злісну вдачу. Він напився на бенкеті доп'яна і затіяв сварку з небажаним зятем. Керемет скинув нещасного з неба: з його тіла, що розбився, виросли священні дерева — дуби і берези. Але Керемету не судилося тріумфувати перемогу: розгніваний Юмо скинув з неба і самого Керемета — на землі той став злим духом, який вимагав жертв від людей.
Ця романтична історія збереглася лише в українському записі. У марійській казці небесна діва залишається в будинку земного нареченого, але потім починає сумувати заНЕ бу. Вона йде подалі від чоловіка зі своїм небесним стадом і на пасовищі починає розгойдуватися на шовкових гойдалках. Гойдалка піднімає її все вище, поки вона не зникає в небесах. Небесна діва, посередниця між небом і землею, у марійському фольклорі може мати імена небесних посланців — Піамбар, або навіть Пуйиршо — ім'я божества долі.
Відомий марійцям і міф про земну наречену небесного нареченого: син Юмо спускається на землю і бере за дружину дівчину, з якою піднімається на небо. Минає час, і молоді спускаються на землю, щоб відвідати батьків нареченої (такі оповідання були поширені й у мордви).