Новий мюзикл Попелюшка розповість дітям про класову боротьбу - українська газета
На прем'єру нового мюзиклу "Попелюшка" діти - особливо дівчатка - прийшли такими красивими, і так невагомо рухалися по усипаних блискітками театру "Україна" сходами та підлозі, що раз у раз дорослі зверталися до них із запитанням: "Чи не ви сьогодні виконуєте головну роль ?".
Але, якщо діти по ходу спектаклю поривались нагадати Попелюшці, що годинник ось-ось проб'є 12, що їй треба втратити туфельку, а потім вказували гвардійцям принца інший напрямок, щоб ті не знайшли втікачку, то дорослим було про що задуматися. Вистава сімейна. Звичайно, були дорослі – наприклад, генеральний продюсер вистави Дмитро Богачов, – які напередодні прем'єри ламали голову над тим, як перетворити на сцені гарбуз на карету. І, треба сказати, в українській оригінальній постановці це вдалося. І Попелюшка, і Фея перетворюються, навіть не ховаючись за лаштунки. Тварини перетворюються на людей і навпаки, практично теж на очах у всіх. А у випадку з гарбузом задіяні всі хитрощі - світло, проекції, що рухаються, ілюмінація. Спритність рук постановників та жодного шахрайства.
Але були на прем'єрі й такі дорослі, які раптом подумали про особливе значення казки "Попелюшка" саме для України. І ось тут – друге важливе попередження. Тому що глядач не знайде у новій постановці звичний сюжет. Особливо гостро це відчувається, навіть не коли Попелюшка "забуває" втратити туфельку, але щойно принц зі спектаклю влаштовує у своєму королівстві чесні вибори прем'єр-міністра. Саме тоді на думку спадають думки про те, що дивно, що казку "Попелюшка" вигадали не в Україні. Чому вона йде у нас у незліченних варіаціях – тема більшості фільмів та серіалів, основа для чималої кількості вистав (і двамюзиклу – це не межа)? Тому що кому, як не нашим жінкам, що тягне на собі важкий віз проблем, мріяти про раптову гарну сукню, добру фею і принца. У країнах із високим рівнем життя ця казка і так є. Захотів гарбуз – у будь-який час доби. "Карету" бюджетну викликати - будь ласка, нарядів та балів - хоч греблю гати. І все це – по кишені. З принцами – складніше, але лише тому, що жінки там до чоловіків, як до принців, не належать у принципі. Рівноправність.
Проте, мюзикл "Попелюшка" Річарда Роджерса та Оскара Хаммерстайна був вперше зроблений як телепостановка (1957 рік), а отже, відгукувався на актуальні "новинні" проблеми. На бродвейській сцені він з'явився далеко не одразу – лише кілька немає тому – у 2013 році. І чомусь ця "злободенна Попелюшка" - не зовсім така, яку ми всі звикли бачити, вийшла, ніби розрахована спеціально на нашу країну - це й побачили продюсери, які вирішили поставити саме цей мюзикл у нас саме зараз. Але в новій українській версії – доповнений та поглиблений. У нас ще з часів революції добре йшли спектаклі на класову тему та ще й з темою народного повстання та боротьбою за справедливість. Був час – їх навіть ставили спеціально – вважалося, що за постановка без боротьби робітничого класу та буржуазії?
Але яка ж казка торкається теми станів більше, ніж "Попелюшка"? У версії, яку слід побачити в Москві, діти вивчають такі слова, як слова "лідер нації" (належать Попелюшці), "корупція", "протипоказання", "революція". Розуміють, що таке ходити з гаслами та розливати суп бідним. Більше того, шкодують бідних, бо в них відбирають землі. А як же інакше, адже в найромантичнішу хвилину Попелюшка замість того, щоб сказати слова про кохання принцу у відповідь, розповідає йому проте, що в його королівстві ображають бідняків. У цьому мюзиклі розповідають, що королівське одруження, як і похорон - вірний спосіб відвернути людей від проблем. І з цього приводу у першому відділенні є одна із найсильніших сцен. З одного боку – заклики до волі, з іншого – запрошення принца на бал. Куди піде народ? На бал, звісно.
Проте головне відкриття цієї вистави – актриса Альона Хмельницька, вона ж Мачуха, вона ж – Мадам. Глядач знає її в основному як актрису драматичну, не пригадуючи про те, що вона співала Кончиту в рок-опері "Юнона та Авось". У ролі мачухи-інтриганки вона настільки характерна і яскрава, що перший букет квітів після прем'єри покладено звичайно їй. Хмельницькій "співзвучна" Тетяна Кулакова, яка виконує роль зведеної сестри "Попелюшки" - Шарлотти. Другий акт починається номером, розрахованим на її героїню "Що з чоловіками не так?", і він "зриває" чи не найгучніші овації за всю постановку.
А заразом і нагадує, що у "Попелюшки" може бути будь-яке прочитання, але не існує більш жіночої казки, тому що вона, як на педалі, натискає на всі найважливіші і такі прості почуття, властиві "слабкій статі". Красиві сукні, вишукані прикраси, стильне взуття, ревнощі, образи та прощення, з'ясування стосунків, боротьба за чоловіка. Як зберігати секрети? Як виходити заміж - з любові чи за гроші? І зовсім неможливе розчарування в принцах, щоб вони - ці принци - не витворювали. Саме тому найпроникливіший номер нової постановки "Попелюшки" зовсім не народний бунт і навіть не фінал, де все і все в білому, а той, де Мадам із трьома своїми дочками вголос мріють про справжнє кохання.