"Пейджер - швидка смерть ..."
Лихі 90-ті роки… Тоді про особистий засіб зв'язку можна було лише мріяти. Але деякі заможні громадяни зробили мрію реальністю. Вони купували пейджери.
В Україні пейджингові послуги стали надаватися населенню з 1993 року. А перша пейджингова мережа в нашій країні була створена в 1979 для «швидкої допомоги» в Москві. Наприклад – США вже 1930-ті роки пейджинговим зв'язком користувалася поліція, а 1970-ті роки пейджери стали масовим засобом комунікації.
Але повернемось у 90-ті роки до України. Пейджери набували все більшої популярності у зв'язку з тим, що стільниковий зв'язок був недоступний для більшості людей через дорожнечу. І якщо ви були власником хоча б пейджера, то вже могли з повним правом вважати себе сучасною та самодостатньою особистістю!))
Мінус пейджера – односторонній зв'язок. Вам, наприклад, надійшло повідомлення, що на вас чекають там і в стільки-то, ви прочитали і прийняли цю інформацію до відома. А людина, яка на вас чекає, перебуває в невіданні, прийдете ви взагалі чи ні.
(До речі, для тих, хто не любить відповідати на смс повідомлення, пейджер - відмінний варіант!)
Система користувалася популярністю до кінця 90-х. Саме тоді прийшов масовий стільниковий зв'язок з доступними цінами і поступово почав ховати пейджинговий зв'язок. (Чи знаєте Ви принцип стільникового зв'язку?)
Найголовнішим ударом стала поява служби коротких текстових повідомлень SMS, яка мала явні переваги в порівнянні з пейджингом. Обмін смсками став справжньою масовою хворобою молоді у 2000-ті роки. З'явилася навіть своєрідна мова смс.
Але пейджинг остаточно не помер у нашій країні. Оскільки в пейджері є тільки приймач і немає передавача, його використовують, наприклад,чутливих електронних цехах, та й у будь-якому місці, де необхідний лише прийом. Пейджери дуже зручні для групового оповіщення працівників великої організації. Пейджери також використовують за відсутності стільникового зв'язку у місцях стихійного лиха.