Петербурзькі вчені вигадали спосіб вирощувати овочі без сонця - українська газета
Керівник проекту ФДБНУ "Агрофізичний науково-дослідний інститут" зі створення прототипу біофабрики, завідувач відділу світлофізіології рослин та біопродуктивності агроекосистем Гаяни Панова розповіла, що для задоволення потреб населення потрібно виробляти 1,9 мільйона тонн овочів на рік, а підприємства3 можуть забезпечити лише відсотків від цього нормативу. За її словами, при курсі на імпортозаміщення треба розуміти, що будь-які інвестиції у будівництво нових сільгосппідприємств – це довгі вкладення.
- Приміром, окупність теплиці з вирощування овочів становить чотири-п'ять років. Тому в агропромі альтернативою теплицям можуть стати фітокомплекси – свого роду фабрики з виробництва овочів при штучному освітленні, – пояснила вона. - Сонячне світло тут не обов'язкове, тому що його замінюють спеціальні натрієві лампи високого тиску, які максимально близькі за спектром до сонячного.
За словами вчених, нова розробка стане в нагоді в північних регіонах, де сільське господарство не розвинене, а таку овочеву фабрику можна розміщувати в опалювальних підвалах, ангарах, навіть морських контейнерах і будь-яких приміщеннях в безпосередній близькості від споживача. Такі комплекси можуть бути мобільними.
В університеті створили наукову основу – агротехнології та прототипи виробничого обладнання, провели необхідні дослідження. Рослини спостерігали протягом їх зростання, вимірювали товщину листа та світлочутливість спеціальними датчиками. За словами вчених, винахід може принести непоганий дохід і відіграти істотну роль у програмі імпортозаміщення, оскільки продукція за якістю нічим не поступається вирощеною традиційним способом. Далі річ за інвесторами.
- За рікможемо отримати шість урожаїв огірків, чотири – томатів, до 12 урожаїв зеленої продукції. При цьому на рік можна зібрати 80-100 кілограмів томатів із квадратного метра, огірків до 140, – каже Панова. - Для порівняння: в умовах нашого клімату в середньому за сезон із квадратного метра ґрунту можна отримати близько 40-50 кілограмів помідорів, а огірків ще менше. Коштуватиме кілограм вирощених при штучному освітленні огірків буде 60-90 рублів.
З мінусів нової технології поки що лише те, що основну частину витрат становить електроенергія - на третину більше, ніж у теплиці. Цю проблему зараз намагаються вирішити спільно з Інститутом мікроелектроніки РАН. Для оптимізації енерговитрат та забезпечення рентабельності майбутніх біофабрик потрібно буде поєднувати натрієві лампи зі світлодіодними. Але, за словами вчених, заощадити власник комплексу зможе за рахунок інших нововведень. Наприклад, тут суттєво економиться вода і навіть ґрунт, оскільки рослини живуть в особливому середовищі з повітря, води та невеликої кількості ґрунту з мінеральними добривами.
Як показали попередні розрахунки для потенційних інвесторів, якщо створити подібний овочевий цех площею тисячу квадратних метрів заввишки 12 метрів, за рахунок великих урожаїв комплекс зможе окупитися за два з половиною - три роки.
Поки що в країні немає схожих пропозицій щодо вирощування овочів та зелені при штучному світлі. Інтерес до проекту виявляють інвестори, але через кризову ситуацію все загальмувалося. За словами Панової, таке відбувається щоразу.
– Інвестори приходять постійно. Ми робимо розрахунки, складаємо бізнес-план, а потім трапляється чергове економічне потрясіння, і бізнес вирішує не ризикувати. З кожним отриманим грантом ми робимо ривок вперед, як тільки кошти закінчуються,все знову встає дома. Для залучення покупців нам потрібно організувати пілотний проект хоча б на 20 квадратних метрах, щоб показати можливості такого "конвеєрного" виробництва, цілий рік свіжий урожай можна буде збирати щодня, - підсумовують вчені.
Олександр Трафімов, депутат Закса Ленінградської області, заслужений працівник сільського господарства РФ:
- До будь-якої інновації в агропромі я ставився б з побоюванням, якщо вона пов'язана з великими енерговитратами. І тут можна зрозуміти інвесторів, які не поспішають вкладатись у нові технології наших вчених. Адже у нас, наприклад, у структурі собівартості овочів та зелені витрати на електрику становлять 10-12 відсотків, це дуже висока частка. Раніше агропром платив за тарифами для населення, але згодом його перевели на промислові тарифи. Те саме стосується й високих цін на газ, паливо. Технології наших аграріїв дозволяють на рівні конкурувати з європейськими виробниками, але з такими витратами дешевий продукт нам зробити складно. Тому ми не можемо змагатися з білоукраїнською сільгосппродукцією – нехай ми випереджаємо їх за технологіями та якістю, але там беруть дешевизною за рахунок держполітики зниження тарифів на енергоносії для аграріїв.