ПГ_Ілля Фальковський_Жуки та криза
Чому письменник випинає підборіддя і носить величезні чорні окуляри
Пєлєвін - жінка. Ось звідки цей його болісний інтерес до "підміни тіла". То Фрейд на папугу перетвориться, то дівчина кохана на кішку, то нові українці на комарів. А Просто Марія зовсім мужиком виявилася.
Я поспішив поділитися здогадом зі своєю знайомою Ірою Балабановою. Треба обмовитися, що до Іри я ставлюся не дуже добре, засуджуючи її за екзальтовану поведінку. Але заради справи наважився все-таки їй зателефонувати. Іра - єдина з моїх знайомих, хто бачив Віктора Пєлєвіна живцем. (Усім відомо, що Пєлєвін не з'являється на людях. А по книжках і журналах кочує всього пара фотографій, на яких можна розглянути лише випнуте підборіддя та величезні чорні окуляри - деталі, явно покликані підкреслювати брутальність і мужність письменника.) "А я завжди це відчувала , - спокійно відреагувала Іра. - Пєлєвін - точно жінка". Подальша історія записана мною з її слів.
Одного разу в дальньому темному й самому тихому кутку буфету Будинку літераторів прозаїк Пєлєвін та критик Куріцин виношували плани створення спільного художнього твору дрібної форми. Пєлєвін, незважаючи на напівтемряву, був у незмінних темних окулярах. Начебто йшлося про відкритий лист за легалізацію плагіату - з популярними постмодерністами у ролі підписантів. Третій, ні чим не примітний співрозмовник, що виявився з ними, помітив скромно, але переконливо, що ідея Пєлєвіна-Куріцина нікому не приємна, а отже, і не зрозуміла. На що Пєлєвін, будучи українським письменником, тобто істотою за визначенням вразливим, з гіркотою зауважив: "Він ось (показуючи на Куріцина) мене розуміє." "Йому належить вас розуміти, - була відповідь. - Він - критик, а ви письменник."
Тут Пєлєвін раптово зблід, потім почервонів ізізнався, похнюпившись: "Я не письменник." Після чого встав і м'якою жіночою ходою вийшов геть із буфета.