П’ять найпоширеніших жалю вмираючих
Колишня співробітниця хоспісу склала своєрідний рейтинг основних жалю людей, що підійшли до краю життя.

Одна жінка (в даному випадку її ім'я не має значення) багато років працювала в хоспісі. Її обов'язок – полегшення стану пацієнтів, що вмирають. Таким чином, вона буквально проводила з ними останні дні та години. Зі своїх спостережень вона склала своєрідний рейтинг основних жалю людей, що підійшли до краю життя.
Отже,5 найпоширеніших жалю вмираючих:
1. Я шкодую, що в мене не було сміливості, щоб жити життям, правильним саме для мене, а не життям, яке очікували від мене інші
Це найпоширеніший жаль серед людей. Коли люди усвідомлюють, що їхнє життя майже закінчене, вони можуть озирнутися назад і легко побачити, які мрії залишилися не реалізованими. Більшість людей навряд чи намагалися виконати навіть половину їхніх мрій і мали померти, знаючи, що це відбувалося лише внаслідок вибору, який вони зробили чи не зробили.
Дуже важливо спробувати реалізувати принаймні деякі з ваших основних бажань на своєму життєвому шляху. З того моменту, коли ви втрачаєте своє здоров'я, стає вже надто пізно щось робити. Здоров'я приносить ту свободу, яку мало хто розуміє, поки не втрачає його.
2. Мені шкода, що я так багато працював
Це почуття було у кожного пацієнта чоловічої статі, про яке я дбала. Вони сумували за своєю молодістю та за своїми взаємини. Деякі жінки теж висловлювали такий жаль. Але оскільки більшість їх було старшого покоління, вони переважно не займалися зароблянням коштів для сім'ї. Усі чоловіки, з якими я працювала, глибоко шкодували про те, що витратили більшу частинусвого життя на однакову працю для добування коштів для існування.
Спрощуючи свій спосіб життя, можна скоротити вимоги в доходах, які ви думаєте, вам потрібні. Створюючи більше простору у вашому житті, ви стаєте щасливішими та більш відкритими для нових можливостей.

3. Мені шкода, що я не мав сміливості висловити свої почуття
Багато людей пригнічували свої почуття, щоб зберегти певні стосунки з іншими. У результаті вони погоджувалися на посереднє існування і ніколи не ставали такими, якими вони хотіли б себе бачити. Виникнення багатьох хвороб було пов'язане з почуттями гіркоти і обурення.
Ми не можемо керувати іншими реакціями. Хоча спочатку люди можуть реагувати на зміни, які ви вносите у відносини, не бажаним для вас чином, зрештою, це піднімає відносини на новий здоровіший рівень. Найкраще тим чи іншим способом усувати нездорові стосунки з вашого життя.
4. Мені шкода, що я не підтримував стосунки зі своїми друзями
Часто ці люди дійсно навіть не усвідомлювали всієї користі підтримки контактів зі своїми старими друзями, доки до їхньої смерті не залишалося кілька тижнів, і вже не завжди була можливість їх розшукати. Багато хто виявився настільки зануреним у свої власні життя, що дозволив їхній дружбі багато років проходити повз них. Було багато глибоких жаль про те, що їхній дружбі не було приділено стільки часу та зусиль, яких ця дружба заслуговувала. Усі сумують за своїми друзями, коли вмирають.
Будь-якій людині, яка веде активний спосіб життя, властиво применшувати значення дружніх відносин. Але коли ви стоїте на порозі смерті, матеріальні сторони життя втрачають своє значення.Звичайно, люди хочуть, щоб їхні фінансові справи були якомога більшими. Але не гроші і не статус зберігають, зрештою, своє значення. Вони хочуть принести якусь користь тим, кого люблять. Але зазвичай вони вже надто хворі та втомлені, щоб якось упоратися з цим завданням.
5. Мені шкода, що я не дозволив/дозволила собі бути щасливішим
Цей вид жалю був напрочуд загальним. Багато хто до кінця не розуміли, що їхнє щастя це питання вибору. Вони були підпорядковані звичкам і уявленням, що склалися. Вони перебували у полоні «комфорту» звичного способу життя. Через страх перед змінами вони прикидалися перед іншими і перед собою в тому, що були задоволені своїм життям.