Психологія брехні або чому люди брешуть
Кожному, мабуть, доводилося замислюватися над питанням «Чому люди брешуть?». Згідно зі статистикою, щодня ми примудряємося сказати неправду до 50 разів мінімум. Звісно, робимо ми це несвідомо, як би «на автоматі».
Тож у чому полягає психологія брехні? Що рухає людиною, коли вона каже неправду?
Цілком логічно, що корінням проблема сягає дитинства. Років до 3-4 малюк розуміє, що думки в його головці приховані від сторонніх, а отже можна іноді й прибрехати. Зрозуміло, що дитячі небилиці кумедні та смішні. А ось уже в п'ятирічному віці через страх бути покараним дитина бреше обдумано. Слід пам'ятати, що діти цієї вікової групи все вбирають у себе подібно до губки, особливо поведінка ближніх. Це стосується і брехні. Тому при дитині треба контролювати і свою поведінку, щоб не потрапити самим батькам у незручну ситуацію.
Відрізнити непрофесійного брехуна досить просто: він багато роздумує над тим, що сказати, довго не відповідає на запитання, підвищує голос, нерідко просто «ллє воду».
Позбутися цієї шкідливої звички можна, але це досить складно, адже брехня – залежність, подібна до куріння. Необхідно твердо поставити мету, зробити глибокий самоаналіз і бути щирим насамперед стосовно себе.